1У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:
2Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові.
3Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!
5А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг;
6інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали.
7Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивць і спалив їхнє місто.
8Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними,
9то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля.
10Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, — і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.
11Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,
12і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав.
13Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.
14Адже багато запрошених, та мало вибраних!
15Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові.
16І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.
17Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?
18Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри?
19Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій.
20А Він каже їм: Чий це образ і напис?
21Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
22Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
23Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,
24кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.
25Було в нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;
26так само другий і третій — аж до сьомого.
27Після всіх померла й жінка.
28Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!
29У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,
30бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.
31Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить:
32Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих.
33І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення.
34А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,
35і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:
36Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!
38Це — перша і найбільша заповідь.
39Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!
40На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.
41Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:
42Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів.
43Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:
44Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?
45Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?
46І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.