1На п’ятнадцятому році панування кесаря Тиверія, коли Юдеєю володів Понтій Пилат, а Ірод був тетрархом Галилеї, його брат Филип — тетрархом Ітуреї та Трахонітського краю, а Лисаній — тетрархом Авілинії,
2за первосвящеників Анни й Каяфи, було Боже слово в пустелі до Івана, сина Захарії.
3Він пройшов усю околицю Йорданську, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів,
4як ото написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе в пустелі: Приготуйте дорогу Господню, вирівняйте стежки Його!
5Хай кожна долина наповниться і кожна гора та кожний пагорб понизиться! Нехай криві стежки стануть прямими, а вибоїсті — гладкими дорогами;
6і кожна людина побачить Боже спасіння!
7Іван казав людям, які приходили хреститися до нього: Роде гадючий, хто навчив вас утікати від майбутнього гніву?
8Тож принесіть плоди, гідні покаяння, і не намагайтеся казати собі: Маємо батька Авраама! Бо кажу вам, що Бог може із цього каміння підняти дітей Авраамові.
9Адже вже й сокира лежить біля коріння дерев; кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і вкидають у вогонь!
10Запитували його люди, кажучи: Що ж маємо робити?
11У відповідь він сказав їм: Хто має дві сорочки, нехай дасть тому, хто не має, а хто має їжу, так само нехай робить!
12Прийшли й митники хреститися і запитують його: Учителю, а що нам робити?
13А він сказав їм: Нічого більше від того, що встановлене вам, не вимагайте!
14Питали його й воїни, кажучи: А ми що маємо робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, не обмовляйте і задовольняйтеся своєю платнею.
15Коли народ чекав, і всі роздумували у своїх серцях про Івана, чи він часом не Христос,
16Іван відповідав усім, кажучи: Я хрещу вас водою, але йде дужчий від мене, Якому я не гідний розв’язати ремінців Його взуття; Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем.
17У Його руці лопата, щоб очистити Свій тік і зібрати пшеницю до засіків, а полову спалити вогнем невгасимим.
18Багато ще й іншого, потішаючи, він благовістив народові.
19А тетрарх Ірод, якому Іван докоряв за Іродіяду, дружину його брата, і за все зло, яке зробив Ірод,
20до всього додав ще й те, що замкнув Івана у в’язниці.
21Сталося ж, коли хрестився весь народ, і коли Ісус, також хрестившись, молився, — розкрилися небеса,
22і Дух Святий у тілесному вигляді, як голуб, зійшов на Нього, і почувся голос із неба: Ти — Мій Улюблений Син, у Тобі Моє вподобання.
23А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років зо тридцять, будучи, як вважали, сином Йосифа, сина Іллі,
24сина Маттата, сина Левія, сина Мелхії, сина Янная, сина Йосифа,
25сина Маттатія, сина Амоса, сина Наума, сина Еслія, сина Нангея,
26сина Маата, сина Маттатія, сина Семія, сина Йосиха, сина Йоди,
27сина Йоанана, сина Рисія, сина Зоровавеля, сина Салатиїла, сина Нирія,
28сина Мелхія, сина Аддія, сина Косама, сина Елмадама, сина Іра,
29сина Ісуса, сина Еліезера, сина Йорима, сина Маттата, сина Левія,
30сина Симеона, сина Юди, сина Йосифа, сина Йонама, сина Еліякима,
31сина Мелея, сина Мени, сина Маттата, сина Натама, сина Давида,
32сина Єссея, сина Овида, сина Вооза, сина Сали, сина Наассона,
33сина Амінадава, сина Админа, сина Арнія, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди,
34сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора,
35сина Сируха, сина Рагава, сина Фалека, сина Евера, сина Сали,
36сина Каїнама, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха,
37сина Матусала, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеїла, сина Каїнама,
38сина Еноса, сина Сита, сина Адама — сина Бога.