1У дванадцятому році Ахаза, царя Юди, у Самарії над Ізраїлем зацарював Осія, син Іли, — на дев’ять років.
2І він робив зло в Господніх очах, лише не так, як царі Ізраїля, які були перед ним.
3Проти нього прийшов Саламанасар, цар ассирійців, і Осія став йому рабом, і давав йому данину.
4Та цар ассирійців знайшов нечесність в Осії, бо він відіслав послів до Сиґора, царя Єгипту, і не приніс данину цареві ассирійців у тому році. Тож цар ассирійців оточив його і кинув у кайданах до в’язниці.
5І пішов цар ассирійців по всій землі, прийшов до Самарії і взяв у облогу її на три роки.
6У дев’ятому році Осії цар ассирійців захопив Самарію, виселив Ізраїля в Ассирію і поселив їх на Алаї і на Аворі, ріках Ґозана, і Горах мідійців.
7Це сталося через те, що сини Ізраїля згрішили проти Господа, їхнього Бога, Який вивів їх із Єгипетської землі з-під влади фараона, царя Єгипту, та вони злякалися інших богів,
8і пішли за заповідями народів, яких Господь знищив з-перед синів Ізраїля, і тому, що царі Ізраїля таке чинили,
9і через те, що ізраїльські сини так прикрашали свої слова, не так, як повинні були, — проти Господа, їхнього Бога, і збудували собі високі місця в усіх своїх містах, від сторожової вежі аж до укріпленого міста,
10і поставили собі стовпи і священні гаї на кожній високій вершині та під кожним розлогим деревом,
11і там, на всіх висотах, кадили ладаном, як і народи, які Господь виселив з-перед них, робили спільне, щоб викликати гнів Господа!
12Вони служили ідолам, про яких їм сказав Господь: Не робитимете цієї справи Господу!
13І Господь свідчив в Ізраїлі та в племені Юди через усіх його пророків, через кожного провидця, закликаючи: Поверніться з ваших злих доріг і дотримуйтеся Моїх заповідей, Моїх постанов і всього закону, який Я заповів вашим батькам, який Я їм послав через Моїх рабів-пророків!
14Та вони не послухали, і твердою зробили свою шию понад шию їхніх батьків.
15І не дотримувалися Його свідчень, які Він їм свідчив, стали безумними і пішли за безглуздям — за народами, які довкола них, щодо яких Він їм заповів, щоб не чинили так!
16Вони залишили заповіді Господа, їхнього Бога, і зробили собі дві литі телиці, зробили священні гаї, поклонялися всякій небесній силі, служили Ваалові,
17проводили своїх синів і своїх дочок через вогонь, займалися ворожінням, чаклували і продалися, щоби чинити те, що є злом в очах Господа, щоб викликати Його гнів.
18Господь сильно обурився на Ізраїль і відкинув їх з-перед Себе, і не залишилось нікого, хіба єдине плем’я Юди.
19І Юда не дотримувався заповідей Господа, свого Бога — вони пішли за заповідями Ізраїля, які вони чинили,
20і відкинули Господа серед усіх нащадків Ізраїля, і Він сколихнув їх і видав їх у руку тих, які грабували їх, аж доки не відкинув їх з-перед Свого обличчя.
21Адже Ізраїль порвав з домом Давида, і вони поставили царем Єровоама, сина Навата, а Єровоам відірвав Ізраїля від Господа і довів їх до гріха, великого гріха!
22І сини Ізраїля жили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив, не відступили від них,
23аж доки Господь не відкинув Ізраїля з-перед Свого обличчя, — як і Господь сказав через усіх Своїх рабів пророків. І був виселений Ізраїль зі своєї землі до ассирійців аж до цього дня.
24І привів цар ассирійців, людей з Вавилону, з Хунти, з Аї, з Емата і Сепфаруена, вони оселилися в містах Самарії замість синів Ізраїля. Вони успадкували Самарію і поселилися в її містах.
25І сталося, що на початку свого поселення вони не побоялися Господа, і Господь наслав на них левів, і між ними були ті, які вмирали.
26І вони сказали цареві ассирійців, говорячи: Народи, які ти відселив і замінив у містах Самарії, не пізнали суду Бога тієї землі, і Він послав на них левів, і ось їх убивають, оскільки не знають суду Бога землі.
27І цар ассирійців дав вказівку, наказуючи: Відведіть туди декого з ізраїльтян, і хай підуть та поселяться там, і освітять їх про суд Бога тієї землі.
28І привели одного священика, якого виселили із Самарії, і він поселився у Ветилі й просвічував їх, як мають боятися Господа.
29Та кожний народ робив своїх богів і ставив у домі на високих місцях, які зробили самарійці, кожний народ у своїх містах, в яких вони жили.
30І мужі Вавилона зробили Сокхотвеніт, мужі Хута зробили Ниріґел, мужі Емата зробили Асімат,
31евейці зробили Евлазер і Тартак, а ті, які із Сепфаруї, спалювали вогнем своїх синів Адрамелехові та Анимелехові, богам Сепфаруї.
32Вони і боялися Господа, і поселили їхні гидоти в домах на високих місцях, які зробили в Самарії, кожний народ у місті, в якому вони поселилися. Вони і боялися Господа, і робили собі священиків на високих місцях, і приносили собі жертви в домі на високих місцях.
33Вони і боялися Господа, і служили своїм богам за судом народів, там, звідки їх виселили.
34До цього дня вони чинять за їхнім судом. Вони бояться Господа, та вони чинять за їхніми заповідями і за їхнім судом, і одночасно за законом і за заповіддю, яку Господь заповів синам Якова, якому Він дав ім’я Ізраїль.
35І Господь уклав з ними завіт і наказав їм, закликаючи: Не бійтеся інших богів! Ви не поклонятиметеся їм, не служитимете їм і не приноситимете їм жертв,
36але хіба лише Господу, Який великою силою і могутньою рукою вивів вас із Єгипетської землі! Його боятиметеся, Йому служитимете і Йому приноситимете жертви!
37І постанови, суди, закон і заповіді, які Він вам написав, будете виконувати, щоб чинити всі дні, і не злякаєтеся інших богів. І не забудете завіту, який Він склав з вами,
38і не боятиметеся інших богів,
39але боятиметеся хіба лише Господа, вашого Бога, і Він вас спасе від усіх ваших ворогів,
40і не послухаєтеся їхнього суду, який вони чинять.
41Ось ці народи боялися Господа, та служили своїм різьбленим ідолам, і сини, і сини їхніх синів чинять так аж до цього дня, як і чинили їхні батьки.