1Ось чому немає тобі виправдання, кожна людино, що судиш іншого; бо тим самим судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, тому що, судячи іншого, чиниш те саме.
2А ми знаємо, що справедливий суд Божий на тих, хто таке чинить.
3Невже сподіваєшся ти, людино, що уникнеш суду Божого, осуджуючи такі діяння і сама вчиняєш те саме?
4Або нехтуєш багатством Його доброти, лагідности і довготерплячости Божої, не розуміючи, що Божа доброта веде тебе до каяття?
5Однак через упертість твою і нерозкаяність серця, ти сама собі збираєш гнів на день гніву і одкровення праведного суду від Бога,
6Котрий віддасть належне кожному за його вчинками:
7Тим, що наполегливо добрими справами шукають слави, честі і безсмертя, – життя вічне.
8А тим, котрі чинять спротив і не підкоряються істині, але віддаються неправді, – лють та гнів.
9Скорбота й утиски всілякій душі людини, котра чинить лихе, по-перше, – юдея, а потім і грека!
10І навпаки, слава і честь, і мир всілякому, хто чинить добро, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові!
11Бо немає упереджености у Бога.
12Ті, котрі, не маючи Закону, згрішили, поза Законом і загинуть; а ті, котрі під Законом згрішили, за Законом й судитимуться, –
13Тому що не слухачі Закону праведні перед Богом, але виконавці Закону виправдані будуть;
14Бо коли погани, що не мають Закону, за природою законне чинять, то, не маючи Закону, вони самі собі закон:
15Вони показують, що справа Закону в них написана в серцях, про що засвідчує їхня совість і думки їхні, то звинувачуючи, а то виправдовуючи одна одну, –
16Того дня, коли, за благовістям моїм, Бог буде судити утаємничені справи людей через Ісуса Христа.
17Ось ти називаєшся юдеєм, і спираєшся на Закон і хвалишся Богом,
18І знаєш волю Його, і розумієш найкраще, навчаючись із Закону.
19І маєш певність, що ти провідник для сліпих, світло для тих, що знаходяться в пітьмі,
20Наставник невігласів (нерозумних), навчитель дітей, що має в Законі взірець ведення та істини;
21То як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш себе самого?
22Проповідуєш не красти, а сам крадеш! І кажеш: Не чини перелюбу, а сам чиниш перелюб. Гидуєш ідолами, а сам святокрадець!
23Хвалишся Законом, а зневажанням Закону безчестиш Бога!
24Бо через вас, як написано, ймення Боже зневажається в поганів.
25Обрізання корисне, якщо виконуєш Закон; а якщо ти нехтуєш Законом, то обрізання твоє стало необрізанням.
26Отож, якщо необрізаний дотримується настанов Закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання?
27І необрізаний з природи, що виконує Закон, чи не осудить тебе, що нехтуєш Законом, маючи Писання і обрізання?
28Бо не той юдей, хто схожий на нього зовні, і не те обрізання, котре зовнішнє, на плоті;
29Але той юдей, хто внутрішньо такий, і те обрізання, котре в серці, за духом, а не за буквою: йому й похвала не від людей, але від Бога.