1Павло, служник Ісуса Христа, покликаний Апостол, вибраний для благовістя Божого,
2Котре Бог передніше обіцяв через пророків Своїх, у Святих Писаннях,
3Про Сина Свого Ісуса Христа, Котрий народився від насіння Давидового у плоті,
4І відкрився Сином Божим у силі, за духом святині, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
5Через Котрого ми прийняли благодать і апостольство, щоб у ймення Його підкоряти вірі усі народи,
6Поміж котрими й ви, покликані Ісусом Христом, –
7Усім, хто знаходиться у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: Благодать вам і мир від Бога, Батька нашого, і Господа Ісуса Христа.
8Насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша сповіщається в цілому світі;
9Свідок мені Бог, Котрому служу духом моїм у благовіщенні Сина Його, що безнастанно згадую про вас;
10Завжди прошу в молитвах моїх, щоб воля Божа коли-небудь допомогла мені прийти до вас.
11Бо я вельми бажаю побачити вас, щоб викласти вам певний дар духовний для утвердження вашого,
12Тобто, підбадьоритися з вами спільною вірою, вашою і моєю.
13Не хочу, браття, утаємничити од вас, що я багато разів мав намір прийти до вас, але зустрічав перешкоди навіть донині, – щоб мати певний плід у вас також, як в інших народів.
14Я боржник як грекам, так і поганам, мудракам і невігласам;
15Отож, щодо мене, то я готовий благовістити й вам, що знаходяться в Римі.
16Бо я не соромлюся благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для порятунку кожному, хто вірує, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові.
17У ньому відкривається правда Божа од віри у віру, як написано: Праведний вірою житиме.
18Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке безчестя і неправду людей, які перепиняють істину неправдою.
19Бо що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм.
20Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розгляд творінь видимі, аж так, що їм (цим людям) немає виправдання.
21Та оскільки вони, спізнавши Бога, не прославили Його, як Бога, і не подякували, але знікчемніли суєтністю думок своїх, і затьмарилося їхнє нерозумне серце,
22Називаючи себе мудрими, впали у безум,
23І славу нетлінного Бога замінили образом, що схожий на тлінну людину, на птаха, на чотириногих, і на плазунів, –
24А тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх нечистоті, аж так, що вони опоганили самі свої тіла,
25Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися і служили творінню замість Творця, Котрий благословенний навіки, амінь.
26А тому й віддав їх Бог ганебним пристрастям – жінки їхні змінили природне вживання протиприродним;
27Так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю один до одного, чоловік на чоловіка, вчиняючи ганебно, а відтак дістаючи в собі належну покару за свою оману.
28А що вони не жадали мати Бога в розумі, то віддав їх Бог хибному розумові, – чинити ганебне.
29Аж так, що вони виповнені всілякою неправдою, блудом, лукавством, жадобою зиску, злобою, заздрістю, убивством, розбратом, обманом, лихими звичаями,
30Вони – обмовники, наклепники, богоненависники, напасники, чванливі, пихаті, винахідливі на лихе, неслухняні батькам,
31Нерозважливі, підступні, безсердечні, немилосердні, немилостиві.
32Вони знають праведний суд Божий, що ті, хто чинить подібне, зроковані на смерть; а проте не тільки це вчиняють, але й тих, що вдаються до цього, вихваляють.