1І з’явилося на небі велике знамення: жінка, зодягнена в сонце; під ногами у неї місяць і на голові вінець з дванадцяти зірок.
2Вона мала у лоні дитину і кричала від болю і страждання пологів.
3І друге знамення з’явилося на небі: Ось, великий червоний дракон із сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім діадем.
4Хвіст його стягнув з неба третину зірок і поскидав їх на землю. Дракон цей постав перед жінкою, котрій належало народити, щоб, як вона породить, зжерти її немовля.
5І породила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи берлом залізним; і піднесене було її дитя до Бога і до престолу Його.
6А жінка втекла до пустелі, де приготовлено було для неї місце від Бога, щоб насичували її там тисячу двісті шістдесят днів.
7І відбулася на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали супроти дракона, і дракон та ангели його воювали супроти них.
8Але не встояли, і не знайшлося уже для них місця на небі.
9І повержено великого дракона, старожитнього змія, названого дияволом і сатаною, що зводить світ, повержено на землю, і ангели його повержені з ним.
10І почув я дужий голос, що промовляв із неба: Нині настав порятунок і сила, і Царство Бога нашого, і влада Христа Його, тому що повержений наклепник братів наших, що вчиняв наклепи на них перед Богом нашим удень і вночі;
11Вони перемогли його кров’ю Агнця і словом свідчення свого, і не полюбили життя свого навіть до смерти.
12Тож веселіться, небеса, а також ті, що замешкали на них! Горе мешканцям на землі і на морі. Тому що до вас зійшов диявол, маючи велику лють, відаючи, що небагато йому залишилося часу.
13А коли дракон побачив, що повержений на землю, то почав переслідувати жінку, котра породила немовлятко чоловічої статі.
14І дано було жінці двоє крил великого орла, щоб вона летіла в пустелю до свого місця від особи змія і там насичувалася упродовж часу, часів і половину часу.
15І пустив змій із пащеки своєї слідом за жінкою воду, як ріку, щоб річка підхопила її.
16Але земля допомогла жінці, і розкрила земля уста свої, і поглинула ріку, котру пустив дракон із пащеки своєї.
17І знавіснів дракон на жінку, і пішов, щоб стати на борню з іншими від насіння її, що дотримуються заповідей Божих і мають свідчення Ісуса Христа.