1І дано мені тростину, схожу на жезл, і сказано: Підведися і зміряй храм Божий і жертовника, і тих, що поклоняються в ньому;
2А зовнішній двір храму залиши, не міряй його, бо він даний поганам: вони будуть топтати святе місто сорок два місяці.
3І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів і будуть зодягнені у веретище.
4Це є дві оливи і два світильники, котрі стоять перед Богом землі.
5І якщо хтось захоче їх покривдити, то вогонь вийде з уст їхніх і пожере ворогів їхніх; якщо хтось захоче їх покривдити, той мусить бути убитий.
6Вони мають владу зачиняти небо, щоб не йшов дощ на землю за днів пророцтва їхнього, і мають владу над водами перетворювати їх на кров, і вражати землю всілякою виразкою, коли тільки зажадають цього.
7І коли скінчать вони свідчення своє, звір, що виходитиме з безодні, буде битися з ними, і переможе їх, і уб’є їх,
8І трупи їхні залишить на вулиці великого міста, котре духовно називається Содом і Єгипет, де й Господь наш розп’ятий.
9І багато з народів, і колін, і мов, і племен будуть дивитися на трупи їхні три дні з половиною і не дозволять покласти трупи їхні до гробів.
10А ті, що живуть на землі, будуть радіти з цього та веселитися і пошлють дари один одному, тому що два пророки оці мучили мешканців землі.
11Але після трьох днів з половиною, увійшов до них дух життя від Бога, і вони обидва стали на ноги свої, і великий страх запопав тих, котрі дивилися на них.
12І почули вони з неба дужий голос, що казав їм: Підніміться сюди. І зійшли вони на небо на хмарі, і дивилися на них вороги їхні.
13І тієї ж миті стався великий землетрус, і десята частина міста зруйнувалася, і загинуло під час землетрусу сім тисяч люду; а решта виповнилася жахом, і вони прославили Бога небесного.
14Друге горе минуло! Ось, наближається третє горе.
15І засурмив сьомий Ангел, і вчинилися на небі дужі голоси, що казали: Царство світу стало Царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати віки вічні.
16І двадцять чотири старці, що сидять перед Богом, на престолах своїх, упали на обличчя свої і поклонилися Богові;
17Кажучи: Дякуємо Тобі, Господе, Боже Вседержителю, Котрий є і був, і приходиш, що Ти прийняв силу Свою велику і зацарював.
18І розлютилися погани; і прийшов гнів Твій і час судити мертвих і віддати належне служникам Твоїм, пророкам, святим, і тим, що бояться ймення Твого, малим і великим, і погубити тих, що знищували землю.
19І відкрився храм Божий на небі, і з’явився Ковчег Заповіту Його у храмі Його; і вчинилися блискавиці і голоси, і громи, і землетруси, і великий град.