1Який добрий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!
2А я – заледве не похитнулися ноги мої, замалим не послизнулися ступні мої, –
3Я позаздрив безумним, коли бачив розкішне буття нечестивих.
4Бо вони не відають страждань до самої смерти, і міцні на силі вони.
5Немає в них лихоліть, як в інших людей, і вони не турбуються, як інші люди.
6А тому пиха, немов ланцюг, облягла їх, і насильство, мов шата, одягає їх.
7Вилазять їм очі від жиру, і вони мають більше, аніж серце зажадало.
8Вони глузують пихато, кажуть добре про утиски.
9Спрямовують супроти небес уста свої, і язик їхній землею походжає.
10А тому туди ж навертається народ Його, і п’ють воду повною чашою,
11І говорять: Як дізнається Бог? І чи є ведення у Всевишнього?
12І ось, ці нечестиві розкошують у цьому світі, і примножують маєтки.
13Тоді чи не марно я очищав серце моє і обмивав руки мої у безневинності,
14І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?
15Та коли б я сказав: Буду міркувати так, – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.
16І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.
17Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.
18Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.
19Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!
20Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши їх, знехтуєш їхніми замірами.
21Коли горіло мені серце, і страждало нутро моє,
22Тоді я був невігласом і не розумів; мов тварина, був я перед Тобою.
23Але я завжди з Тобою; Ти тримаєш мене за праву руку.
24Ти водиш мене порадою Твоєю, а потім приймеш мене у славу.
25Хто мені на небі, крім Тебе? І на землі нічого не має бажаного для мене, крім Тебе.
26Знемагає тіло моє і серце моє: Бог – скеля серця мого і частка моя наповік.
27Тому ті, що залишають Тебе, гинуть; Ти нищиш кожного, хто відступає від Тебе.
28А мені благо наближатися до Бога! На Господа Бога я покладаю сподівання своє, щоб звіщати всі діяння Твої.