1Слова Лемуїла царя. Повчання, котре передавала йому матір його.
2Що, сину мій? Що, сину лона мого? Що, сину обітниць моїх?
3Не віддавай жінкам сили твоєї, ні шляхів твоїх згубницям царів.
4Не царям, Лемуїле, не царям вино пити, і не князям – сікеру,
5Щоб не впилися вони і не забули закону та не змінили на недобре суду пригноблених.
6Дайте сікеру тому, що гине, і вино пригніченому душею.
7Нехай він вип’є, і забуде вбогість свою, і не згадає вже убогість свою, і не пригадає вже страждання свого.
8Розтуляй уста твої за безмовного і на захист усіх сиріт.
9Розтуляй уста твої для правосуддя і для справи бідного і вбогого.
10Хто знайде цнотливу жінку? Ціна її вартніша перлів.
11Вірить їй серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку.
12Вона відплатить йому добром, а не злом упродовж цілого життя свого.
13Дбає про вовну та льон, і охоче працює своїми руками.
14Вона, немов кораблі купців, здалеку хліб здобуває.
15Вона підводиться ще вночі, і роздає страву в домі своєму і визначає роботу служницям своїм.
16До поля придивляється, а відтак і купує його; від плодів рук своїх насаджує виноградника.
17Підперізує стан свій силою і зміцнює м’язи свої.
18Вона відчуває, що праця її корисна, і – світильник її не згасає навіть уночі.
19Простягає руки свої до прядива, і пальці її беруться за веретено.
20Долоню свою вона розтуляє вбогому і руку свою подає нужденному.
21Не боїться холоду родина її, бо вся її родина одягнена в подвійний одяг.
22Вона виготовляє собі килими: вісон і пурпур – одяг її.
23Чоловік її, відомий біля брами, коли сидить із старшиною краю.
24Вона виготовляє покривала, і продає, і пояси купцям фінікійським постачає.
25Сила і врода – одежа її, і весело заглядає вона в майбутнє.
26Уста свої розтуляє з мудрістю, і сумирне повчання на язику її.
27Вона ретельно доглядає господарство у домі своєму і не їсть хліба намарно.
28Підводяться діти і вшановують її, чоловік – хвалить її.
29Багато було дружин цнотливих; але ти переважила всіх їх.
30Врода – річ оманлива і краса марнотна; але дружина, котра боїться Господа, достойна похвали!
31Дайте їй від плоду рук її, і нехай прославлять її біля брами діяння її!