1Не будь запопадливим перед лихими людьми, і не бажай бути з ними.
2Тому що про насильство помисли їхнього серця, і про лихе говорять їхні уста.
3Мудрістю споруджується дім і розумом потверджується.
4І через пізнання виповнюються його помешкання дорогим і чудовим майном.
5Чоловік мудрий сильний, і чоловік розумний зміцнює силу свою.
6Тому за мудрою порадою веди війну твою, і безпека буде в багатьох дорадниках.
7Для безглуздого зависока мудрість, біля брами не розтулить він уст своїх.
8У кого недобрий замір, того називають лиходієм.
9Задум глупства – гріх, і облудник – мерзота для людей.
10Якщо ти в день біди виявився знесиленим, то вбога сила твоя.
11Рятуй взятих на смерть, і невже відмовишся від зрокованих на страту?
12Чи скажеш: Ось, ми не відали цього? А Той, що випробовує серце, – хіба не знає? Той, що спостерігає за душею твоєю, знає це і відплатить чоловікові за вчинками його.
13Споживай, мій сину, мед, тому що він приємний, і щільника, котрий солодкий для піднебіння твого;
14Таке ж пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, себто майбутнє, то надія твоя тривка.
15Не вдавайся до лихих замірів, лиходію, супроти житла праведника; не спустошуй місця спочину його.
16Бо сім разів упаде праведник і підведеться; а лиходії зваляться в погибель.
17Не радій, коли впаде ворог твій; і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться.
18Інакше побачить Господь, і не до вподоби буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій.
19Не обурюйся на злодіїв і не завидуй лиходіям.
20Тому що злий не має майбутнього, – світильник лиходія загасне.
21Бійся, сину мій, Господа і царя; з бунтівниками не спілкуйся.
22Тому що несподівано прийде загибель від них; і біду від них обидвох хто передбачить?
23Сказано також мудрими: Мати упередженість на суді – не добре.
24Хто каже лихому: Твоя правда, того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена.
25А ті, що викривають, будуть улюблені, і на них прийде благословення.
26В уста наче цілує той, хто відповідає словами щирими.
27Учини справи твої поза домом, заверши їх на полі твоєму, а потім будуй оселю твою.
28Не будь неправдивим свідком на ближнього твого; нащо тобі обманювати устами твоїми?
29Не кажи: Як він учинив зі мною, так і я вчиню з ним, відплачу людині за ділами її.
30Проходив я поблизу поля чоловіка-ледаря і повз виноградник чоловіка бідного на розум.
31І ось, все це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яний мур його зруйнувався.
32І подивився я, і взяв собі до серця, і дістав науку:
33Трішки поспиш, трішки подрімаєш, трішки, склавши руки, полежиш,
34І прийде, мов перехожий, убогість твоя, і нужда твоя, – мов озброєна людина.