1Притчі Соломонові. Син мудрий тішить батька, а син недолугий – гіркота для його матері.
2Не приносять користі скарби неправедні, а правда визволяє від смерти.
3Не допустить Господь голодувати душі праведного, а жадливість лиходіїв відкине геть.
4Ледача рука вчиняє бідним, а рука ревних збагачує.
5Хто влітку збирає, – син розумний, а сонний на жнивах – син непутящий.
6Благословення на голові праведника, а вуста лиходіїв прикриє насильство.
7Пам’ять праведника буде благословенною, а ім’я лиходіїв змерзіє.
8Мудрий серцем приймає заповіді, а безглуздий устами спіткнеться.
9Хто чесно ходить, той ходить у безпеці; а хто збочує зі шляху свого, той буде покараний.
10Хто моргає очима, той завдає прикрости, а безглуздий устами спіткнеться.
11Уста праведника – джерело життя, – а вуста безбожних прикриє насильство.
12Ненависть збуджує розбрат, але любов покриває всі гріхи.
13На вустах розумного є мудрість, а на спині безглуздого – різка.
14Мудрі пильнують знання, а вуста безглуздого – близька загибель.
15Майно багатого – міцне місто його, а біда для бідних – убогість їхня.
16Праця праведного – на життя, а успіх лиходія – на гріх.
17Хто береже повчання, той на шляху до життя; а той, що відкидає викриття, – блукає.
18Хто приховує ненависть, у того вуста лукаві; і хто розголошує наклепи, – той невіглас.
19У багатослів’ї не обминути гріха, а хто гамує вуста свої, – розумний.
20Добірне срібло – язик праведного, а серце лиходіїв – невігластво.
21Уста праведного пасуть багатьох, а нездари помирають від браку розуму.
22Благословення Господнє – воно збагачує, і печалі з собою не приносить.
23Для безглуздого злочин, мов забавка, а людині розумній властива мудрість.
24Чого боїться лиходій, те й запопаде його, а бажання праведників справдиться.
25Як прогримкоче буря, то вже немає лиходія; а праведник – на вічних підвалинах.
26Як оцет для зубів, і дим для очей, те саме ледачий для тих, хто посилає його.
27Страх Господній примножує дні, а роки лиходіїв знетриваліють.
28Надія праведників – радість, а сподівання лиходіїв загине.
29Шлях Господній – скеля для праведного, і страх для лиходіїв, що чинять злочини.
30Праведник повік не захитається, а лиходії не триватимуть на землі.
31Уста праведника джерелять мудрість, а язик недобрий буде відтятий.
32Уста праведного відають добро, а вуста лиходіїв – розпусту.