1Прийшли старшини родин від коліна синів Ґілеада, сина Махірового, сина Манасіїного, і говорили перед Мойсеєм і перед князями, старшинами поколінь синів Ізраїля,
2І сказали: Господь наказав володареві нашому дати землю для володіння синам Ізраїля за жеребом, і панові нашому наказано Господом дати землю Целофхада, брата нашого, у спадок донькам його.
3Якщо ж вони будуть дружинами синів якого-небудь другого коліна синів Ізраїля, то наділ їхній відбирається від наділів батьків наших і додається до наділу того коліна, в котрому вони будуть жити і відбирається од нашого спадку за жеребом наділу нашого.
4І навіть, коли буде в синів Ізраїля ювілей, тоді наділ їхній додасться до наділу того коліна, в котрому вони будуть, і від наділу коліна батьків наших відбереться наділ їхній.
5І оголосив Мойсей синам Ізраїля, за словом Господнім, і сказав: Добре говорить коліно синів Йосипових.
6Ось що заповідає Господь про доньок Целофхада: Вони можуть бути дружинами тих, хто сподобається очам їхнім, тільки мають бути дружинами з роду коліна батька свого,
7Щоб спадок синів Ізраїля не переходив із коліна в коліно, тому що кожний із синів Ізраїля має бути прилучений до спадку коліна батьків своїх.
8І будь-яка донька, що успадковує наділ в колінах синів Ізраїлевих, мусить бути дружиною кого-небудь із родового коліна батька свого, щоб сини Ізраїля успадкували кожний наділ батьків своїх.
9І щоб не переходив наділ-спадок із коліна в інше коліно, бо кожне коліно синів Ізраїля має бути прилучене до свого спадку.
10Як наказав Господь Мойсеєві, так і вчинили доньки Целофхадові.
11І вийшли доньки Целофхадові Махла, Тірца, Хоґла, Мілка і Ноа заміж за синів дядьків своїх.
12У коліні синів Манасії, сина Йосипового, вони були дружинами, і лишився спадок їхній в коліні родів батька їхнього.
13Оце є заповіді і настанови, котрі дав Господь синам Ізраїля через Мойсея на рівнинах моавських, біля Йордану, навпроти Єрихону.