1І сказав Валаам Балакові: Споруди мені отут сім жертовників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
2Балак учинив так, як говорив Валаам, і піднесли Балак та Валаам по бичку і по баранові на кожному жертовнику.
3І сказав Валаам Балакові: Постій біля приношення всеспалення, а я піду; можливо, Господь вийде мені назустріч, і що Він відкриє мені, я повідаю тобі. І рушив на підвищене місце.
4І стрівся Бог із Валаамом, і сказав Йому Валаам: Сім жертовників спорудив я, і підніс по бичкові та баранові на кожному жертовнику.
5І вклав Господь слово в уста Валаамові, і сказав: Повернися до Балака і так говори.
6І повернувся до нього, і ось, він стоїть біля пожертви всеспалення свого, він і всі князі моавські.
7І оповів притчу свою і сказав: Із Месопотамії привів мене Балак, цар Моава, від гір східних: Прийди, прокляни мені Якова, прийди, наклич лихо на Ізраїля!
8Як прокляну я того, кого Бог не проклинає? Як накличу зло? Господь не накликає на нього лиха.
9З верховини скель бачу я його, і з пагорбів дивлюся на нього; ось народ живе окремо, і між народами його не враховано.
10Хто перелічить пісок Якова і число четвертої частки Ізраїля? Нехай помре душа моя смертю праведників, і нехай буде кінець мій, як його.
11І сказав Балак Валаамові: Що ти зі мною робиш? Я взяв тебе, аби проклясти ворогів моїх, а ти, ось, – благословив їх разом.
12І відповідав він і сказав: Чи не повинен я в подробицях оповісти те, що вкладає Господь в уста мої?
13І сказав йому Балак: Ходімо зі мною на друге місце, з котрого ти побачиш його, але тільки частку його побачиш, а всього його не побачиш; і прокляни мені його звідти.
14І взяв його на місце сторожі, на верховину гори Пісґі, і спорудив сім жертовників, і підніс по бичку і по баранові на кожному жертовнику.
15І сказав Валаам Балакові: Постій тут біля приношення всеспалення твого, а я піду назустріч Богові.
16І зустрівся Господь з Валаамом, і вклав слово в уста його, і сказав: Повернися до Балака, і отак говори.
17І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля приношення всеспалення свого, і з ним князі моавські. І сказав йому Балак: Що говорив Господь?
18А він оповів притчу свою і сказав: Підведися, Балаку, і послухай уважно мене, сину Ціппорів.
19Бог – не людина, щоб Йому неправду казати, і не син людський, щоб Йому каятися. Чи Він сказав що-небудь і не зробив? Буде говорити і не звершить успішно?
20Ось, я дістав заповідь благословити, і Він благословив, і я не можу знехтувати цим.
21Не видно бідування у Якова і не помітно нещастя в Ізраїля; Господь, Бог його, з ним, і царський звук сурми із ним.
22Бог вивів їх із Єгипту, як Той, що має силу, як у єдинорога.
23Бо немає ворожби поміж Яковом, і чарів нема в Ізраїля. Свого часу скажуть про Якова і про Ізраїля: Ось що витворив Бог!
24Ось народ, наче величний лев устає, і як лев молодий підводиться; не ляже, доки не з’їсть здобичі і не нап’ється крови з убитої.
25І сказав Балак Валаамові: Ні проклинати не проклинай, ні благословляти не благословляй його.
26І відповідав Валаам, і сказав Балакові: Чи не казав я тобі, що я буду робити все те, що скаже мені Господь?
27І сказав Балак Валаамові: Іди, я візьму тебе ще до іншого місця, – може, буде прихильність в очах Божих, і звідти проклянеш мені його.
28І взяв Балак Валаама на верховину Пеору, що дивиться на Ешімон.
29І сказав Валаам Балакові: Споруди мені тут сім жертовників, і приготуй мені сім бичків і сім баранів.
30І вчинив Балак, як сказав Валаам, і підніс по бичку і баранові на кожному жертовнику.