1І прийшли сини Ізраїля, вся громада, в пустелю Цін першого місяця, і зупинився народ у Кадеші, і вмерла там Маріям, і похована там.
2І не було води для громади, і зібралися вони супроти Мойсея та Аарона.
3І заремствував народ на Мойсея і сказав: О, якби померли тоді і ми, коли вмерли брати наші перед Господом!
4Нащо ви привели громаду Господню в цю пустелю, щоб нам померти і нашій скотині?
5І для чого вивели ви нас із Єгипту, аби привести нас на це вороже місце, де не можна сіяти, немає ні смоковниць, ні винограду, ні гранатових яблук, ані навіть води напитися?
6І рушив Мойсей та Аарон од народу до входу в скинію зібрання, і попадали ницьма на лиця свої, і з’явилася їм слава Господня.
7І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
8Візьми жезл і збери громаду, ти і Аарон, брат твій, і скажи на очах їхніх скелі, і вона дасть свою воду: і отак ти виведеш їм воду зі скелі, і напоїш громаду і худобу її.
9І взяв Мойсей жезл від лиця Господа, як Він звелів йому.
10І зібрали Мойсей та Аарон народ до скелі, і сказав він їм: Послухайте непокірні, хіба нам із цієї скелі вивести для вас воду?
11І здійняв Мойсей руку свою, і вдарив по скелі жезлом своїм двічі, і ринуло багато води, і пила громада і худоба її.
12І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові: За те, що ви не повірили Мені, щоб явити святість Мою перед очима синів Ізраїля, не введете ви народу цього на землю, котру Я даю йому.
13Це вода Меріви, біля котрої заремствували сини Ізраїля на Господа, і Він явив їм святість Свою.
14І послав Мойсей із Кадешу послів до царя едомського, сказати: Так говорить брат твій, Ізраїль: Ти знаєш усі труднощі, котрі спостигли нас.
15Батьки наші перейшли до Єгипту і ми жили в Єгипті тривалий час, і недобре чинили єгиптяни з нами і з батьками нашими.
16І коли заголосили ми до Господа, почув Він голос наш і послав Ангела, і вивів нас із Єгипту. І ось, ми в Кадеші, місті біля самих рубежів твоїх.
17Дозволь нам пройти землею твоєю; ми не підемо полями і виноградниками, і не будемо пити воду із колодязів твоїх; але підемо дорогою царською, не звернемо ні праворуч, ні ліворуч, доки не перейдемо володінь твоїх.
18Але Едом сказав йому: Не переходь через мене, інакше я з мечем виступлю супроти тебе.
19І сказали йому сини Ізраїля: Ми підемо великим шляхом, і якщо будемо пити воду твою, я і худоба моя, то буду платити за неї; тільки ногами моїми пройду, що нічого не коштує.
20Але він сказав: Не переходь. І виступив супроти нього Едом із численним народом своїм та міцною рукою.
21Ось так не погодився Едом дозволити Ізраїлю пройти через його володіння, тому Ізраїль рушив в іншому напрямку од нього.
22І рушили сини Ізраїля з Кадешу, і прийшла вся громада до гори Гор.
23І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові на горі Гор, біля рубежів землі едомської, говорячи:
24Нехай долучиться Аарон до народу свого; бо він не прийде на землю, котру Я даю синам Ізраїля, за те, що ви непокірні були повелінням Моїм біля води Меріви.
25І візьми Аарона та Елеазара, сина його, і виведи їх на гору Гор.
26І зніми з Аарона одежу його і одягни в неї Елеазара, сина його, і нехай Аарон відійде і помре там, і буде приєднаний до свого народу.
27І вчинив Мойсей так, як звелів Господь. Пішли вони на гору Гор на очах усієї громади.
28І скинув Мойсей з Аарона одежу його, і одягнув у неї Елеазара, сина його. І помер там Аарон на вершині гори. А Мойсей і Елеазар спустилися з гори.
29І побачила вся громада, що Аарон помер, і оплакував Аарона увесь дім Ізраїлів тридцять днів.