1І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2Зроби собі дві срібні сурми, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для звістки про зняття станів.
3Коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу скинії зібрання.
4Коли однією сурмою засурмлять, зберуться до тебе князі і тисяцькі, старшини Ізраїлеві.
5Коли засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на сході;
6Коли ж удруге засурмлять на сполох, піднімуться стани, що отаборилися на півдні, на сполох нехай сурмлять, рушаючи в путь.
7А коли треба оголосити зібрання, сурміть, але не на сполох.
8Сини Ааронові, священики, мусять сурмити сурмами: це буде їм настановою вічною в роди ваші.
9І коли підете на війну на землі вашій супроти ворога, що наступатиме на вас, сурміть на сполох сурмами; і будете згадані перед Господом, Богом вашим, і порятовані будете від ворогів ваших.
10І в день радости вашої, і на свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть сурмами вашими при всеспаленнях ваших і при мирних пожертвах ваших; і це буде на спомин про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
11Другого року, другого місяця, двадцятого дня місяця, піднеслася хмарина від скинії одкровення.
12І рушили сини Ізраїля станами своїми з пустелі Сінайської, і зупинилася хмарина в пустелі Паран.
13І піднялися вони вперше, за велінням Господнім, даним через Мойсея.
14І найперше рушив прапор стану синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом їхнім – Нахшон, син Аммінадавів.
15А над військом коліна синів Іссахара – Нафанаїл, син Цуарів.
16А над військом коліна синів Завулонових Еліяв, син Хелонів.
17І була розібрана скинія, і рушили сини Ґершонові і сини Мерарієві, які носили скинію.
18І піднесений був прапор стану Рубенового за військовими відділами їхніми. А над військом його – Еліцур, син Шедеурів.
19А над військом коліна синів Симеонових – Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
20І над військом коліна синів Ґадових Ел’ясаф, син Деуїлів.
21Відтак пішли сини Кегатові, які несли святиню; і поставили було скинію ще до приходу їхнього стану.
22І піднесений був прапор синів Ефраїмових за військовими відділами їхніми. І над військом їхнім Елішама, син Аммігуда.
23А над військом коліна синів Манасіїних Гамаліїл, син Педацура.
24І над військом коліна синів Беньямінових – Авідан, син Ґідоніїв.
25І піднятий був прапор стану синів Данових, який був позаду всіх їхніх військових загонів. І над військом їхнім Ахіезер, син Аммішаддаїв.
26І над військом коліна синів Асирових Паґіїл, син Охранів.
27І над військом коліна синів Нафталі Ахіра, син Енана.
28Ось порядок рушення синів Ізраїля за полками їхніми. І рушили вони.
29І сказав Мойсей Ховаві, синові Реуїловому, мідіянину, родичеві Мойсеєвому: Ми простуємо в те місце, про яке Господь сказав: Вам віддам його. Йди з нами, ми зробимо тобі добро, бо Господь добре вирік про Ізраїля.
30Але він сказав йому: Не піду; я піду на свою землю і на свою батьківщину.
31А Мойсей сказав: Не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і ти можеш бути замість очей наших.
32Якщо підеш із нами, то добро, котре Господь учинить нам, ми вчинимо тобі.
33І рушили вони від гори Господньої на три дні шляху, і Ковчег Заповіту Господнього йшов перед ними три дні шляху, щоб знайти їм місце, де зупинитися.
34І хмарина Господня осявала їх удень, коли вони рушали зі стану.
35Коли піднімався Ковчег у дорогу, Мойсей казав: Повстань, Господе, і нехай розсіються вороги Твої, і побіжать від Тебе ті, що ненавидять Тебе!
36А коли зупинявся Ковчег, він казав: Повернися, Господе, до багатьох тисяч Ізраїля!