1Пильнуйте, не вчиняйте милости вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас; інакше не буде вам нагороди від Батька вашого, Який на небі.
2Отже, коли вчиняєш милостиню, не сурми перед собою, як учиняють лицеміри в синагогах і на вулицях, аби прославляли їх люди. Правду кажу вам: Вони вже одержують нагороду свою.
3А в тебе, коли вчиняєш милостиню, нехай ліва рука твоя не відає, що вчиняє права,
4Щоб милостиня твоя була таємною; і Батько твій, що бачить утаємничене, віддасть тобі явно.
5І коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі полюбляють у синагогах і на перехрестях вулиць, зупинившись, молитися, аби показатися людям. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.
6А ти, коли молишся, увійди до оселі твоєї, зачини двері твої, помолися до Батька твого, Котрий утаємничений; і Батько твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
7А коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани; бо вони гадають собі, що через велемовство своє будуть почуті.
8Не будьте подібні до них, бо знає Батько ваш, яку маєте потребу передніше, аніж ви попросите в Нього.
9А моліться так: Отче наш, Сущий на небесах! Хай святиться ім’я Твоє;
10Хай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя і на землі, як на Небі;
11Хліб наш щоденний дай нам на цей день;
12І прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим;
13І не введи нас у спокусу, але захисти нас від лукавого; бо Твоє є Царство і сила, і слава навіки. Амінь.
14Бо, якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Батько ваш Небесний!
15А якщо не будете прощати людям гріхів їхніх, то й Батько ваш не простить вам гріхів ваших.
16Також коли поститеся, не будьте в зажурі, як ті лицеміри; бо вони вдають на своїх лицях зажуру, аби показати людям, що постяться. Істину кажу вам, що вони вже одержують нагороду свою.
17А ти, коли постишся, помасти голову твою і лице твоє омий,
18Щоб з’явитися в пості не перед людьми, але перед Батьком твоїм, Котрий утаємничений; і Батько твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
19Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа винищують, і де злодії підкопуються і крадуть;
20Але збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не винищують, і де злодії не підкопуються і не крадуть.
21Бо де скарби ваші, там буде й серце ваше.
22Світильник для тіла – око; якщо око твоє буде чисте, то все тіло твоє буде світле;
23А коли око твоє буде лихе, то все тіло твоє буде повне темрявою. Отож, якщо світло, котре в тобі, стає пітьмою, то яка ж глибока ця пітьма?
24Ніхто не може служити двом панам: тому що одного буде ненавидіти, а другого любити, або одному буде старатися, а другим нехтувати. Не можете служити Богові і мамоні.
25А тому кажу вам: Не піклуйтеся для життя вашого, що вам їсти і що пити; ні для тіла вашого – у що одягнутися. Хіба життя не більше їжі, а тіло – одежі?
26Гляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Батько ваш Небесний насичує їх. А хіба ви не кращі від них?
27І хто з вас може потурбуватися і долучити собі зросту бодай на один лікоть?
28І про одежу нащо клопочетеся? Гляньте на степові лілеї, як вони ростуть: не працюють, не прядуть;
29Але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так пишно, як будь-яка з них;
30А якщо траву степову, котра сьогодні є, а завтра буде у піч кинута, Бог так одягає, то наскільки краще зодягне Він вас, маловірні?
31Отже, не журіться і не бідкайтеся: Що нам їсти? Або: Що нам пити? Або: У що нам одягтися?
32Тому що всього цього шукають погани, і тому, що Батько ваш Небесний відає, що ви маєте на це потребу.
33Отож, шукайте найперше Царства Божого і праведности Його, а все це долучиться вам.
34Отож, не думайте про завтрашній день, бо завтрашній день сам буде піклуватися про своє: вистачить для кожного дня свого клопоту.