1І наблизилися фарисеї і саддукеї, і спокушали Його – просили показати їм ознаки з неба.
2А Він сказав їм, відповідаючи: Увечері ви кажете: Буде гарна погода, бо небо червоне;
3І – вранці: Сьогодні негода, тому що небо збагряніло. Лицеміри! Розпізнавати обличчя неба ви умієте, а ознак часу не можете?
4Рід лукавий і перелюбний ознак шукає, і ознака не буде явлена йому, окрім ознаки Йони пророка. І залишив їх, і відійшов.
5Перепливши на другий берег (моря), виявили, що учні Його забули взяти хліба.
6Ісус сказав їм: Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської.
7Та вони прийшли до згоди поміж собою і казали: Це тому, що ми не взяли з собою хлібів.
8Ісус спостеріг те і сказав їм: Чого зажурилися поміж собою, маловіри, що хлібів не взяли?
9Хіба ще не розумієте і не пам’ятаєте про п’ятеро хлібів на п’ять тисяч люду, і скільки кошів ви набрали?
10А також про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошів ви набрали?
11Як же ви не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: Остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської?
12Тоді зрозуміли вони, що Він радив їм остерігатися не закваски хлібної, але вчення фарисейського і саддукейського.
13А коли прийшов Ісус до країв Кесарії Пилипової, то запитував учнів Своїх: За кого люди вважають Мене, Сина Людського?
14Вони сказали: Одні за Івана Хрестителя, інші за Іллю, а ще інші – за Єремію чи за одного з пророків.
15Він каже їм: А ви за кого маєте Мене?
16А Симон Петро, відповідаючи, сказав: Ти – Христос, Син Бога Живого.
17Тоді Ісус сказав йому, відповідаючи: Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров відкрили тобі це, але Батько Мій Небесний.
18І Я кажу тобі, ти – Петро, і на цьому камені Я утворю Церкву Мою, і брама пекла не здолає її.
19І дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на небесах, і що розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах.
20Тоді Ісус заборонив учням Своїм, щоб нікому не оповідали, що Він – є Ісус Христос.
21З того часу Ісус почав відкривати учням Своїм, що Йому належить рушати до Єрусалиму і вельми постраждати від старшин і першосвящеників та книжників, і бути вбитим, і третього дня воскреснути.
22І відкликав Петро Ісуса і почав заперечувати Йому: Будь милостивий до Себе, Господе! Нехай не буде цього з Тобою!
23Але Він обернувся й сказав Петрові: Відійди од Мене, сатано! Ти Мені спокуса; бо думаєш не про те, що Боже, але що людське.
24Тоді Ісус сказав учням Своїм: Якщо хтось хоче йти за Мною, відмовся од себе і візьми хрест свій та йди слідом за Мною.
25Бо хто хоче життя своє зберегти, той утратить його, а хто втратить життя Своє заради Мене, той знайде його.
26Яка-бо користь людині, якщо вона надбає цілий світ, а душі своїй нашкодить? Або який викуп дасть чоловік за душу свою?
27Бо прийде Син Людський у славі Батька Свого з Ангелами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно зі справами його.
28Правду кажу вам: Є тут з-поміж тих, що стоять тут, такі, котрі не спізнають смаку смерти, доки не побачать Сина Людського, що йтиме в Царстві Своєму.