1І коли скінчив Ісус наставляти дванадцятьох учнів Своїх, перейшов звідти навчати і проповідувати в містах їхніх.
2А Іван, коли почув у в’язниці про діяння Христові, послав двох учнів своїх
3Запитати в Нього: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи наджидати нам іншого?
4І сказав їм Ісус у відповідь: Підіть і скажіть Іванові, що чуєте і бачите:
5Сліпі стають зрячими і кульгаві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Вість.
6І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме.
7А коли вони пішли, Ісус почав говорити народові про Івана: На що ходили ви в пустелю подивитися? Чи на тростину, котру вітер хитає?
8На кого ви дивитися ходили? Чи на чоловіка, зодягнутого в м’яку одежу? Ті, хто носить м’який одяг, у царських палатах живуть.
9Тоді на кого дивитися ви ходили? На пророка? Так, повідую вам, навіть більше, ніж пророка.
10Бо він той, про кого написано: Ось, Я посилаю посланця Мого перед Тобою, котрий приготує шлях Твій перед Тобою.
11Істину кажу вам: Із народжених жінками не поставав більший від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Небеснім більший від нього.
12А від днів Івана Хрестителя донині Царство Небесне силою береться, і ті, що докладають зусилля, здобувають його.
13Бо всі пророки й Закон провістили до Івана.
14І, якщо хочете прийняти, він є Ілля, котрому належало прийти.
15Хто має вуха чути, нехай почує!
16До кого ж цей рід прирівняю? Він схожий на дітей, котрі сидять на вулиці і звертаються до своїх приятелів,
17І кажуть: Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам сумних пісень, а ви не ридали.
18Бо прийшов Іван, не їсть, не п’є; і кажуть: У ньому демон.
19Прийшов Син Людський, їсть і п’є, і кажуть: Ось чоловік, Котрий любить їсти і пити вино, друг митникам і грішникам. І виправдана премудрість дітьми її.
20Тоді почав Він докоряти містам, у котрих найбільше виявлялася сила Його, через те, що вони не покаялися:
21Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні явлені були сили, котрі явлені у вас, то давно вони у веретищах і попелі покаялися б.
22Але повідую вам: Тирові і Сидонові буде легше судного дня, аніж вам.
23І ти, Капернауме, що до неба піднявся, до пекла зійдеш. Бо якби у Содомі явлені були сили, явлені в тобі, то він залишився б до нинішнього дня.
24Але повідую вам, що землі содомській легше буде судного дня, аніж тобі.
25О тій порі, коли продовжував слово, Ісус сказав: Прославляю Тебе, Батьку, Господе неба і землі, що Ти утаємничив це від мудрих та розумних і відкрив це немовлятам.
26Так, Отче! Бо такою була Твоя добра воля.
27Усе передане Мені Батьком Моїм, і ніхто не знає Сина, окрім Батька; і Батька ніхто не знає, окрім Сина, і кому Син хоче відкрити.
28Прийдіть до Мене, всі стомлені й обтяжені, і Я заспокою вас!
29Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я покірний і сумирний серцем; і знайдете спокій душам вашим.
30Бо ярмо Моє любе, і тягар Мій легкий.