1І прийшов знову в синагогу; там був чоловік, що був сухорукий,
2І спостерігали за Ним, чи не уздоровить в суботу, щоб Його звинуватити.
3А Він сказав сухорукому чоловікові: Стань посередині.
4А їм сказав: Чи треба в суботу чинити добро або ж зло чинити? Душу врятувати чи погубити? Але вони мовчали.
5І, гнівно глянувши на них, зажурений, що їхні серця ожорсточилися, сказав тому чоловікові: Простягни руку твою. Він простягнув, і рука його стала здоровою, як друга.
6А фарисеї вийшли одразу і квапливо почали радитися разом із іродіянами супроти Нього (Ісуса), як погубити Його.
7Але Ісус із учнями Своїми рушив до моря, і за Ним слідом пішов великий натовп народу з Галілеї та Юдеї,
8З Єрусалиму, з Ідумеї, і з-за Йордану. А також поселяни, що мешкали на околицях Тиру і Сидону, як почули, що Він звершував, йшли до Нього у величезній кількості.
9І сказав учням Своїм, щоб готовий був для Нього човен з причини велелюдности, аби не вчинили тісняви біля Нього.
10Тому що багатьох Він уздоровив, і то так, що багато з них, котрі мали виразки на тілі кинулися до Нього, щоб торкнутися Його.
11І духи нечисті, коли бачили Його, падали перед Ним і кричали: Ти – Син Божий!
12Але Він суворо забороняв їм, щоб вони не виявляли Його.
13Відтак вийшов на гору і покликав до Себе, кого Сам бажав; і прийшли до Нього.
14І визначив із них дванадцятьох, аби з Ним були, і щоби посилати їх на проповідь.
15І щоб вони мали владу уздоровлювати від недуг і виганяти бісів.
16Настановив Симона, якому дав ім’я Петро;
17Якова Зеведеєвого та Івана, брата Якова, і дав їм ймення Воанергес, цебто Сини грому,
18Андрія, Пилипа, Варфоломія і Матвія, Хому і Якова Алфеєвого, Тадея і Симона Кананіта,
19Та Юду Іскаріотського, котрий зрадив Його.
20І прийшли в дім; і знову зійшовся народ аж так, що вони й хліба не могли з’їсти.
21Коли почули про це ближні Його, то пішли, щоб забрати Його, бо казали, що Він нестямний.
22А книжники, що прийшли з Єрусалиму, казали, що Він має в Собі Вельзевула, і виганяє демонів силою бісівського князя.
23І прикликав їх і говорив їм притчами: Як може сатана виганяти сатану?
24Якщо царство розділиться саме в собі, не може встояти таке царство;
25І якщо дім розділиться сам у собі, не зможе устояти той дім;
26І якщо сатана повстав супроти себе самого і розділився, не може встояти, але прийшов кінець йому;
27Ніхто-бо не може вдертися в дім дужого і пограбувати майно його, якщо передніше не зв’яже дужого, – й аж тоді пограбує господŷ його.
28Істину кажу вам: Простяться синам людським усі гріхи і зневага, якою б вони не зневажали;
29Але хто буде зневажати Духа Святого, тому не буде прощення повіки, але належить він вічному осудженню.
30Це сказав Він, тому що казали вони: У Ньому нечистий дух.
31І прийшли Матір і брати Його, і, стоячи поза домом, послали до Нього покликати Його.
32А біля Нього сидів народ. І сказали Йому: Ось, Мати Твоя і брати Твої, і сестри Твої, поза домом, кличуть Тебе.
33І відповідав їм: Хто матір Моя і брати Мої?
34І оглянувши тих, що сиділи довкола Нього, сказав: Ось мати Моя і брати Мої;
35Бо хто буде виконувати волю Божу, той Мені брат, і сестра, і матір.