1Негайно вранці першосвященики із старшинами та книжниками і увесь синедріон зібрали нараду і, зв’язавши Ісуса, вивели і віддали Пилатові.
2Пилат запитав Його: Ти – Цар Юдейський? А Він сказав йому у відповідь: Ти кажеш.
3І першосвященики звинувачували Його вельми.
4А Пилат знову запитав у Нього: Ти нічого не відповідаєш? Але Ти бачиш, як багато звинувачень супроти Тебе.
5Але Ісус і на це нічого не відповів, так, що Пилат дивувався.
6Проте на всіляке свято він відпускав їм одного в’язня, якого просили вони.
7Тоді був ув’язнений один чоловік, на ім’я Варавва, із своїми спільниками, котрі під час бунту вчинили вбивство.
8І народ почав кричати і просити Пилата про те, що він завжди учиняв для них.
9Але він сказав їм у відповідь: Чи хочете, – відпущу вам Царя Юдейського?
10Бо знав, що першосвященики видали Його через заздрощі.
11Але першосвященики підбурили народ просити, щоб відпустив їм краще Варавву.
12А Пилат, відповідаючи, сказав їм: А що ж ви хочете, щоб я вчинив із Тим, Котрого ви називаєте Царем Юдейським?
13Вони знову закричали: Розіпни Його!
14Пилат сказав їм: Якого ж злочина Він учинив? Але вони ще запекліше кричали: Розіпни Його!
15Тоді Пилат, бажаючи вчинити бажане народові, відпустив їм Варавву, а Ісуса, покатувавши, спровадив на розп’яття.
16А вояки відвели Його всередину дому, себто в преторію, і зібрали увесь загін вояків.
17І одягли Його в багряницю і, сплівши терновий вінець, поклали на Нього;
18І почали вітати Його: Радій, Царю Юдейський!
19І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього і, стаючи на коліна, вклонялися Йому.
20А коли познущалися з Нього, стягнули з Нього багряницю, одягнули Його у власну одежу Його і повели Його, щоб розп’ясти Його.
21І примусили одного перехожого, кирінейця Симона, батька Олександра та Руфи, що йшов саме з поля, нести хреста Його.
22І привели Його на місцину – Ґолґоту, що означає: Лобне місце.
23І давали Йому пити вино, змішане з миром; але Він не прийняв.
24І розп’яли Його, і ділили одежу Його, кидаючи жереба, кому що взяти.
25Була третя година, коли розп’яли Його.
26І був напис, що засвідчував провину Його: Цар Юдейський.
27Із Ним розп’яли двох розбійників, одного по праву, а другого по ліву руку Його.
28І справдилося слово Писання: І до злодіїв прилучений.
29А ті, що проходили, лихословили Його, киваючи головами своїми, казали: Гей, Ти, що руйнуєш храм і за три дні споруджуєш!
30Урятуй Себе Самого і зійди з хреста.
31Так само й першосвященики з книжниками, насміхаючись, казали один одному: Інших рятував, а Себе не може врятувати!
32Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде зараз із хреста, щоб ми бачили, і увіруємо. І розп’яті з ним ганьбили Його.
33О шостій годині лягла пітьма на всю землю і тривала до години дев’ятої.
34О дев’ятій годині озвався Ісус дужим голосом: Елі, Елі, лама савахтані? – що означає в перекладі: Боже Мій, Боже Мій! Нащо Ти покинув Мене?
35Деякі, що стояли тут, зачувши, казали: Ось, Іллю кличе.
36А один побіг, намочив губку оцтом, поклав на тростину і давав Йому пити, приказуючи: Стривайте, зачекаємо, чи прийде Ілля зняти Його.
37Та Ісус, скрикнувши голосно, віддав духа.
38І запона у храмі роздерлася надвоє, згори й донизу.
39А сотник, що стояв навпроти Нього, побачив, що Він, отак скрикнувши, віддав духа, і сказав: Справді чоловік Цей був Сином Божим.
40Були тут і жінки, котрі споглядали здалеку; поміж ними була й Марія Магдалина, і Марія, матір Якова молодшого, та Йосії, і Соломія,
41Котрі й тоді, коли Він був у Галілеї, ходили за Ним і служили Йому, та багато інших, що разом із Ним прийшли до Єрусалиму.
42А коли вже настав вечір, – тому що це була п’ятниця, тобто, день перед суботою,
43Прийшов Йосип з Ариматеї, відомий член ради, котрий також наджидав Царства Божого, насмілився зайти до Пилата і просив Тіло Ісусове.
44Пилат здивувався, що Він уже помер; він прикликав сотника і запитав у нього: Чи давно помер?
45І, дізнавшися від сотника, віддав Тіло Йосипові.
46А він купив плащаницю, зняв Ісуса, обгорнув плащаницею і поклав до гробу, котрий був витесаний у скелі; і привалив камінь до входу у гріб.
47А Марія Магдалина і Марія Йосієва, дивилися, де ховали Його.