1І коли виходив Він із храму, сказав Йому один із учнів Його: Учителю! Подивися, яке каміння, і які споруди!
2Ісус сказав йому у відповідь: Чи бачиш оці великі будинки? Усе це буде зруйноване, аж так, що не залишиться тут каменя на камені.
3І коли Він сидів на горі Олив навпроти храму, запитували Його на самоті Петро, і Яків, і Іван та Андрій:
4Скажи нам, коли це станеться, і яка ознака, коли все це має звершитися?
5Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: Остерігайтеся, щоб хтось не спокусив вас;
6Багато прийде під Моїм йменням і будуть казати, що це Я, і багатьох зведуть.
7А коли почуєте про війни чи про військові чутки, не жахайтеся: бо так має статися; але й це ще не кінець.
8Бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть землетруси по різних місцях, і будуть голод і лихоліття. Це – початок страждань.
9Але ви пильнуйте за собою; бо вас будуть на суди віддавати, і битимуть у синагогах, і перед правителями ставитимуть і царями за Мене, для свідкування перед ними.
10І по всіх народах передніше має бути проповідувана Євангелія.
11А коли поведуть віддавати вас, не журіться наперед, що вам казати, і не обдумуйте; але що дане буде вам о тій годині, те й кажіть: бо не ви будете говорити, але Дух Святий.
12А віддасть брат брата на смерть, і батько дітей; і повстануть діти на батьків, і умертвлять їх.
13І будуть вас ненавидіти всі за ймення Моє; але той, хто витерпить до кінця, – врятується.
14А коли побачите мерзоту запустіння, повідану пророком Даниїлом, що настане там, де не мусила, – той, що читає, нехай розуміє! – тоді ті, що в Юдеї, нехай утікають в гори;
15А хто на покрівлі, той не сходь у дім і не входь узяти що-небудь з дому свого;
16І хто в полі, не повертайся назад узяти одежу свою.
17Горе вагітним і тим, що годують грудьми, за тих днів!
18Моліться, щоб не сталася втеча ваша взимку.
19Бо за тих днів буде така скорбота, котрої не було від початку творення, котре витворив Бог, навіть донині, і не буде.
20І якби Господь не скоротив тих днів, то не врятувалася б жодна плоть; але заради вибраних, котрих Він вибрав, скоротив ті дні.
21Тоді, якщо хтось вам скаже: Ось, тут Христос, або: Ось, там, – не вірте.
22Бо постануть лжехристи і лжепророки, і покажуть ознаки і дива, щоб спокусити, якщо можливо, вибраних.
23Але ви остерігайтеся: ось, Я наперед кажу вам усе.
24Проте за тих днів, після скорботи тієї, сонце затьмариться, і місяць не дасть світла свого,
25І зорі упадуть з неба, і сили небесні захитаються.
26Тоді побачать Сина Людського, що йтиме хмарами з потугою великою і славою.
27І тоді Він пошле Ангелів Своїх, і збере вибраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба.
28Від смоковниці візьміть приклад: Коли гілки її стають уже м’якими і випускають листочки, то знаєте, що вже близько літо;
29Отак і ви, коли побачите, що справджується те, відайте, що близько, за дверима.
30Істину повідую вам: не минеться цей рід, як усе це станеться.
31Небо і земля знебудуться, але слова Мої не минуться.
32Але про день той чи годину ніхто не відає, ні Ангели небесні, ні Син, а лише Батько.
33Глядіть же, пильнуйте, моліться; бо не відаєте, коли година та настане.
34Як той чоловік, що зібрався в дорогу і залишав дім свій, дав служникам своїм владу, і кожному справу свою, і наказав брамникові пильнувати.
35Отож, пильнуйте; бо не знаєте, коли прийде господар дому, увечері чи опівночі, або в пору, як півень озветься, чи вранці;
36Щоб не застав вас сплячими, як прийде.
37А що вам кажу, те повідую всім: Пильнуйте!