1І сказали йому ефраїмляни: Нащо ти це вчинив, що не покликав нас, коли йшов на війну з мідіянами? І вельми сварилися з ним.
2Гедеон відповідав їм: Чи вчинив я подібне, як ви нині? Чи не краще те, що Ефраїм перебирав виноград, аніж Авіезер, що визбирував?
3У ваші руки віддав Бог князів мідіянських Орева і Зеева, і що я міг учинити таке, як ви? Тоді заспокоївся їхній гнів проти нього, як він сказав їм оці слова.
4І прийшов Гедеон до Йордану, перейшов сам і триста мужів, що з ним; вони були стомлені, переслідуючи ворога.
5І сказав він мешканцям Суккоту: Я благаю вас, дайте-но хліба народові, котрий іде за мною; вони стомилися, а я переслідую Зеваха та Цалмунну, царів мідіянських.
6І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунни вже у твоїй руці, щоб нам давати хліб твоєму війську?
7І сказав Гедеон: За це, коли віддасть Господь Зеваха і Цалмунну в руки мої, я розтерзаю тіло ваше тернями пустельними і колюччям.
8Звідти пішов він до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли мешканці Суккоту.
9Він сказав і мешканцям Пенуїлу: Коли я повернуся з миром, зруйную башту оцю.
10А Зевах та Цалмунна були в Каркорі і з ними їхнє військо до п’ятнадцяти тисяч, усе, що залишилося з війська дітей сходу, а загинуло сто двадцять тисяч вояків, що витягали меча.
11А Гедеон пішов дорогою тих, що жили у шатрах – Шехуне-Боголіму зі сходу до Коваху і Йоґбеги. І розгромив військо, яке знехтувало небезпекою.
12Зевах і Цалмунна утікали, а він погнався за ними, і схопив обидвох царів мідіянських, Зеваха і Цалмунну, нагнавши жаху на все військо.
13І повернувся Гедеон, син Йоашів, з битви ще до того, як зійшло сонце зі схилу Хереса.
14І захопив юнака з мешканців Суккоту, і вивідав у нього, і він повідав йому ймення князів і старшин Суккоту – сімдесят сім чоловік.
15І прийшов він до мешканців Суккоту, і сказав: Ось Зевах та Цалмунна, за котрих ви поглумилися наді мною, кажучи: Хіба рука Зеваха і Цалмунна вже у твоїй руці, щоб нам давати хліб стомленим людям твоїм?
16І, взявши старшину міста й терня пустельне та колюччя, покарав ними городян Суккоту.
17І башту пенуїльську зруйнував, і повбивав чоловіків міста.
18І сказав Зевахові та Цалмунні: Які ті люди були, що ви вбили на Фаворі? Вони сказали: Вони були такі, як ти, кожний виглядав сином царським.
19Він сказав: То були брати мої, сини матері моєї. Живий Господь! Якби ви залишили їх живими, я не знищив би вас.
20І сказав Єтерові, своєму первісткові: Підведися і вбий їх. Але юнак не витягнув меча свого, бо ще боявся, оскільки був замолодий.
21І сказали Зевах та Цалмунна: Підведися і забий нас; тому що по чоловікові й сила його. І підвівся Гедеон, і забив Зеваха й Цалмунна, і забрав орнаменти, що були на шиях їхніх верблюдів.
22І сказали ізраїльтяни Гедеонові: Пануй над нами ти, і син твій, і син сина твого; бо ти врятував нас від руки мідіян.
23Гедеон сказав їм: Ні, я не буду панувати над вами, ні мій син не буде урядувати над вами: Господь нехай панує над вами.
24І сказав їм Гедеон: Прошу у вас одного, дайте мені кожний сережку зі здобичі своєї. (Бо у супротивників були золоті носові сережки, тому що вони були ізмаїлтяни).
25Вони сказали: Дамо. І розстелили одежу, і кидали туди кожний сережки зі здобичі своєї.
26І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча і сімсот шеклів золота, крім оздобних бляшок, орнаментів і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянських царях, і золотих ланцюжків, котрі були на шиї у верблюдів їхніх.
27Із золота виготовив Гедеон ефода і поставив його у своєму місті, в Офрі, і почали всі ізраїльтяни блудодіяти слідом за ним, і стало це пасткою для Гедеона і всього дому його.
28І були упокорені мідіяни ізраїлевими синами, і вони більше не підносили своєї голови, і була земля в замиренні сорок літ за днів Гедеона.
29І пішов Єруббаал, син Йоашів, і замешкав у домі своєму.
30У Гедеона було сімдесят синів, що вийшли зі стегон його; тому що в нього було багато дружин.
31Також і наложниця, котра мешкала в Сихемі, народила йому сина, і він дав йому ім’я: Авімелех.
32І вмер Гедеон, син Йоашів, у похилому віці, і похований у гробі батька свого Йоаша, в Офрі Авіезеровій.
33І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову блудодіяли услід за Баалами, і зробили собі Баал-Берита за бога.
34І не згадали сини Ізраїля Господа, Бога свого, Котрий визволив їх з руки всіх ворогів, що оточували їх.
35І не вчинили милости домові Єруббаала чи Гедеоновому за всі доброчинства, котрі він учинив Ізраїлеві.