1І був чоловік на Ефраїмовій горі, на ймення Миха.
2Він сказав матері своїй: Тисяча і сто шеклів срібла, котрі в тебе взяли і за які ти при мені вирікла прокляття, це срібло в мене, я взяв його. Матір його сказала: Благословенний син мій у Господа!
3І повернув він матері своїй тисячу сто шеклів срібла. І сказала матір його: Це срібло я від себе присвятила Господові для сина мого, щоб зробити з нього ідола різьбленого та ідола литого; отож, віддаю його тобі.
4Але він повернув срібло матері своїй. І матір його взяла двісті шеклів срібла і віддала їх ливарникові. Він зробив з них ідола різьбленого, та литого ідола, які й знаходилися в домі Михи.
5І був у Михи дім, як дім богів. І зробив він ефода й терафім, і посвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.
6Того часу не було царя в Ізраїлі, – кожен робив, що правдиве було в очах його.
7І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він левит, і був він там зайшлим.
8Цей чоловік пішов з міста Віфлеєму Юдиного, щоб замешкати, де знайде. І прийшов він на Ефраїмову гору до Михиного дому, щоби йти далі своєю дорогою.
9І сказав йому Миха: Звідкіля ти йдеш? Він сказав йому: Я левит із Віфлеєму Юдиного і йду замешкати, де знайду.
10І сказав йому Миха: Залишися у мене, і будь у мене батьком і священиком; я буду давати тобі по десять шеклів срібла щороку, одежу на потребу і харчі.
11Левит пішов до нього і погодився левит залишитися у цього чоловіка, і був юнак у нього, як один із синів його.
12Миха посвятив левита, і цей юнак був у нього священиком, і мешкав у домі Михи.
13І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь буде мені щедрити, тому що левит у мене за священика.