Judges 1— 2006

¹По смерті Ісуса запитували сини Ізраїля Господа, говорячи: Хто з нас передніше піде на ханаанеїв – воювати з ними?

²І сказав Господь: Юда піде, ось Я віддаю землю в руки його.

³А Юда сказав Симеонові, братові своєму: Вибери мого жереба, і будемо воювати з ханаанеями; і я виберу твого жереба. І пішов з ним Симеон.

⁴І рушив Юда, і віддав Господь ханаанеїв і періззеїв у руки їхні, і побили вони з них у Безеку десять тисяч чоловіків.

⁵У Безеку стрілися вони з Адоні-Безеком, воювали з ним, і винищили ханаанеїв і періззеїв.

⁶Але Адоні-Безек утік, і гналися за ним, і впіймали його, і повідрубували великі пальці його рук та ніг його.

⁷Тоді сказав Адоні-Безек: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали крихти під столом моїм. Як чинив я, так учинив мені Бог. І вони привели його до Єрусалиму, і він помер там.

⁸І воювали сини Юдині супроти Єрусалиму, і захопили його, і понищили його вістрям меча, а місто підпалили.

⁹Потім пішли сини Юдині воювати з ханаанеями, котрі мешкали на горах і на південній землі у долині.

¹⁰І рушив Юда на ханаанеїв, котрі мешкали в Хевроні (Передніше ім’я Хеврона було Кір’ят-Арба) і завдали поразки Шешаєві, Ахіманові і Талмаєві.

¹¹А звідти пішов він супроти мешканців Девіру; а ім’я Девірові колись: Кір’ят-Сефер.

¹²І сказав Калев: Хто завдасть поразки Кір’ят-Сеферові і захопить його, тому віддам Асху, доньку мою за дружину.

¹³І захопив його (місто) Отніїл, син Кеназів, молодшого брата Калевого. І він дав йому свою доньку Асху за дружину.

¹⁴Коли належало їй іти до нього, то намовили її просити у батька її поля, і зійшла вона з віслюка, а Калев сказав їй: Що тобі?

¹⁵Ахса сказала йому: Дай мені благословення; ти дав мені землю на півдні, то дай мені й джерела води. І дав їй Калев джерела горішні та джерела долішні.

¹⁶А сини кенеянина, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм, з Юдиними синами до Юдиної пустелі, що на півдні Араду. І пішли вони й оселилися серед народу.

¹⁷І рушив Юда з Симеоном, братом своїм, і завдали поразки ханаанеям, що мешкали в Цефаті, і повністю винищили його, і назвав те місто ім’ям: Хорма.

¹⁸Юда захопив також Ґазу та рубіж її, й Ашкелон та рубежі його, і Екрон та рубежі його.

¹⁹Господь був з Юдою, і він оволодів горою. Але мешканців долини не міг прогнати, бо в них були залізні колісниці.

²⁰І віддали Калевові Хеврон, як заповідав Мойсей, і вигнав він звідти трьох синів енакових.

²¹Але євусеїв, котрі мешкали в Єрусалимі, не вигнали сини Беньямінові, і живуть євусеї з синами Беньяміна в Єрусалимі до цього дня.

²²І дім Йосипів також пішов на Бет-Ел, і Господь був з ними.

²³І вивідували сини Йосипові Бет-Елу, а ім’я міста того було колись: Луз.

²⁴І побачили вивідувачі якогось чоловіка, що йшов з міста, і сказали йому: Покажи нам вхід до міста, і вчинимо тобі милість.

²⁵Він показав їм вхід до міста, і завдали вони місту поразки мечем, а чоловіка цього і всіх родичів його відпустили.

²⁶Чоловік цей пішов до краю хеттеян, і збудував місто, і назвав його: Луз, – воно носить ім’я його аж до цього дня.

²⁷І Манасія не вигнав мешканців Бет-Шеану та залежних від нього міст, і Таанаху та залежних від нього міст, і мешканців Дору, та залежних від нього міст, і мешканців Ївлеаму та залежних від нього міст, і мешканців Меґіддо та залежних від нього міст, і лишилися ханаанеї жити в цім краю.

²⁸Коли Ізраїль став на силі, тоді примусив він ханаанеїв приносити данину, але вигнати, не вигнав їх.

²⁹І Ефраїм не прогнав ханаанеїв, що мешкали в Ґезері, – і жили ханаанеї серед них у Ґезері.

³⁰І Завулон не прогнав мешканців Кітрону і мешканців Нагалолу, і жили ханаанеї серед них і платили їм данину.

³¹І Асир не вигнав мешканців Акко і мешканців Сидону і Ахлаву, Ахзіву і Хелби, і Афіку, і Рехову.

³²І мешкали асирити серед ханаанеїв, мешканців землі тієї, бо вони не прогнали їх.

³³І Нафталі не повиганяв мешканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, і жив серед ханаанеїв, мешканців землі тієї; і мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату платили йому данину,

³⁴І чинили опір амореї синам Дановим у горах; бо не пускали їх сходити на долину.

³⁵І лишилися амореї жити на горі Херес, в Айялоні та в Шаалевімі, але рука дому Йосипового здолала амореїв, і стали вони приносити данину їм.

³⁶А рубежі аморейські – від Маале-Акраббім, і від скелі та вище.