1І звелів Господь великому китові поглинути Йону; і був Йона у череві цього кита три дні і три ночі.
2І помолився Йона Господові, Богові своєму, з черева кита.
3І сказав: До Господа озвався я у скорботі моїй, – і Він почув мене; із черева безодні я заволав, – і Ти почув голос мій.
4Ти пожбурив мене в глибину, в серце моря і потоки оточили мене, всі води Твої і хвилі Твої проходили наді Мною.
5І я сказав: Відкинутий я від очей Твоїх, одначе я знову побачу святий храм Твій.
6Сягнули води мене до душі моєї, безодня ув’язнила мене; морською травою сповила голову мою.
7До підошви гір я опустився, земля своїми засувами навіки замкнула мене; але Ти, Господе, Боже мій, виведеш душу мою з пекла.
8Коли знесиліла в мені душа моя, я згадав про Господа, і молитва моя долинула до Тебе, до храму Твого святого.
9Ті, що вшановують марнотних і вигаданих богів, покинули Милосердного свого,
10А я голосом хвали принесу Тобі пожертву; що обіцяв – учиню. У Господа порятунок!
11І сказав Господь китові, і він викинув Йону на суходіл.