1І, коли проходив, то побачив чоловіка, сліпого від народження.
2Учні Його запитали в Нього: Равві! Хто згрішив? Він – чи батьки його, що вродився сліпим?
3Ісус відповів: Не згрішив ні він, ні батьки його; але це для того, щоб на ньому виявилися діяння Божі;
4Мені необхідно звершувати справи Того, Хто послав Мене, поки день; надходить ніч, коли ніхто не зможе виконувати.
5Допоки Я у світі, Я світло світові.
6Сказавши це, Він плюнув на землю, вчинив її глейкою і помазав нею очі сліпому.
7І сказав йому: Іди, вмийся в купальні Силоамській, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і повернувся зрячим.
8І сусіди, а також ті, що бачили раніше, що він був сліпий, загомоніли: Чи не той це, котрий сидів і просив милостині?
9Інші казали: Це він. А ще інші: Схожий на нього. А він казав: Це я.
10Тоді запитували в нього: Як ти прозрів очима?
11Він сказав у відповідь: Чоловік, який називається Ісус, вчинив землю глейкою, помазав очі мої і сказав мені: Піди в Силоамську купальню і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.
12Тоді сказали йому: Де Він? Він одказав: Не знаю.
13Повели цього колишнього незрячого до фарисеїв.
14А була субота, коли Ісус учинив те дійство і відкрив йому очі.
15Запитали його також фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Він глеюватої землі приклав до моїх очей, і я умився, і бачу.
16Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Цей Чоловік, тому що не дотримується суботи. Інші казали: Як може грішна людина вчиняти такі дива? І стався поміж ними розбрат.
17Знову сказали сліпому: А ти що скажеш про Нього, тому що Він відкрив тобі очі? Він сказав: Це пророк.
18Тоді юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків цього прозрілого.
19Запитали у тих: Чи це син ваш, про котрого ви кажете, що народився незрячим? Як він повернув зір?
20Батьки його сказали їм у відповідь: Ми знаємо, що це син наш і що він народився сліпим;
21А яким чином тепер бачить, не знаємо, або хто відкрив йому очі, ми не знаємо: він уже повнолітній, то самого запитайте, нехай сам скаже про себе.
22Отак відповідали батьки його, тому, що боялися юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає в Ньому Христа, відлучити од синагоги.
23Ось чому батьки його казали: Він уже досяг повноліття, запитайте в самого.
24Тож знову покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: Прослав і похвали Бога; ми знаємо, що Чоловік Той грішник.
25Він сказав у відповідь: Чи грішник Він, не відаю; але одне знаю: що я був сліпим, а тепер бачу.
26Знову запитали його: Що вчинив Він з тобою? Як відкрив твої очі?
27Відповів їм: Я вже оповів вам, а ви не слухали, що хочете іще почути? Чи ви хочете стати Його учнями?
28Але вони докоряли йому і сказали: Ти учень Його, а ми Мойсеєві учні;
29Ми знаємо, що з Мойсеєм розмовляв Бог, а Цього не знаємо, звідки Він.
30Чоловік, що прозрів, сказав їм у відповідь: Оце якраз і викликає подив, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
31Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але хто шанує Бога і виконує Його волю, того слухає;
32Одвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому з народження.
33Якби Він був не від Бога, то не міг би вчинити анічого.
34Сказали йому у відповідь: У гріхах ти увесь народився, і чи тобі нас повчати? І вигнали його геть.
35Ісус, коли почув, що прогнали його геть, знайшов його і сказав йому: Чи віруєш ти у Сина Божого?
36Він відповідав і сказав: А хто Він, Господе, щоб мені вірувати в Нього?
37Ісус сказав йому: І бачив ти Його, і Він розмовляє з тобою.
38А він сказав: Вірую, Господе! І вклонився Йому.
39І сказав Ісус: На суд прийшов Я у світ оцей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими.
40Зачувши це, декотрі із фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: Невже й ми сліпі?
41Ісус сказав їм: Якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха; та оскільки ви кажете, що бачите, то гріх залишається на вас.