1Потому знову з’явився Ісус учням Своїм біля Тиверіядського моря. А з’явився так.
2Були разом Симон Петро і Хома, що називався Близнюк, і Нафанаїл з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших із учнів Його.
3Симон Петро сказав їм: Йду ловити рибу. Сказали йому: Підемо й ми з тобою. Пішли і відразу зайшли в човен, і не піймали тієї ночі анічого.
4А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; проте учні не впізнали, що це Ісус.
5Ісус сказав їм: Дітоньки! Чи є у вас якісь харчі? Вони відповіли Йому: Нема.
6А Він сказав їм: Закиньте сіть праворуч від човна, і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягнути сіті від безлічі риби.
7Тоді учень, котрого любив Ісус, сказав Петрові: Це Господь. А Симон Петро, зачувши, що це Господь, обперезався одежею – бо він був голий, – і кинувся в море;
8А інші учні припливли в човні, – бо недалеко були від берега, близько двохсот ліктів, – тягнучи сіть з рибою.
9А коли вийшли на берег, побачили розгорнутий жар від багаття і рибу, що лежали на ньому, та хліб.
10Ісус сказав їм: Принесіть рибу, котру ви щойно спіймали.
11Симон Петро пішов і витягнув на берег сіть, наповнену великими рибинами, котрих було сто п’ятдесят три; і при такій кількості сіть не подерлася.
12Ісус сказав їм: Підходьте, обідайте. Але з учнів ніхто не посмів запитати Його: Хто Ти? Знаючи, що це Господь.
13Ісус підійшов, узяв хліб і давав їм, а також рибу.
14Це вже втретє з’явився Ісус учням Своїм по воскресінні Своєму з мертвих.
15А коли вони обідали, Ісус сказав Симонові Петрові: Симоне, сину Йонин, – Чи любиш ти Мене більше, аніж вони? Петро сказав Йому: Так, Господе! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси ягнят Моїх.
16Ще сказав йому вдруге: Симоне, сину Йонин! Чи любиш ти Мене? Петро сказав Йому: Так, Господе! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси овець Моїх.
17Сказав йому втретє: Симоне, сину Йонин! Чи любиш ти Мене? Петро засумував, що втретє запитав його: Чи любиш Мене? І сказав Йому: Господе! Ти знаєш все, Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус сказав йому: Паси овець Моїх;
18Істинно, істинно кажу тобі: Коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; а коли постарієш, то простягнеш руки твої, і інший підпереже тебе і поведе, куди не захочеш.
19А сказав це, даючи зрозуміти, якою смертю Петро має прославити Бога. І сказавши це, сказав йому: Йди за Мною.
20А Петро, озирнувшись, побачив учня, що йшов за ним, котрого любив Ісус і котрий на вечері, прихилившись до Його грудей, сказав: Господе! Хто зрадить Тебе?
21Побачивши його, Петро сказав Ісусові: Господе! А цей же що буде робити?
22Ісус сказав йому: Якщо Я хочу, щоб він залишився, доки Я прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною.
23І пролинуло це слово поміж братами, що учень той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо Я хочу, щоб він залишився, доки Я прийду, що тобі до того?
24Оцей учень якраз і засвідчує про те, і написав це; і знаємо, що свідчення його правдиве.
25Багато й іншого звершив Ісус; та, якби написати про те докладно, то, гадаю, цілий світ не вмістив би написаних книг. Амінь.