1А першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці вдосвіта, коли було ще темно, і побачила, що камінь відкочено від гробниці;
2Отож, побігла вона і прийшла до Симона Петра і до іншого учня, котрого любив Ісус, і сказала їм: Вони забрали Господа з гробниці, і не відаємо, де поклали Його.
3Відразу вийшов Петро та інший учень і пішли до гробниці.
4Вони побігли обидва разом; але другий учень біг швидше від Петра і прийшов до гробу перший;
5Він нахилився й побачив лляну плащаницю, що лежала, але до гробу не увійшов.
6Слідом за ним прийшов Симон Петро і зайшов до гробу, де побачив саму лише лляну плащаницю, що лежала.
7І хустка, яка була на голові Його, лежала не з лляною плащаницею, а згорнута – не на своєму місці.
8Тоді зайшов також другий учень, що передніше прибіг до гробу, і побачив, і увірував.
9Бо вони ще не знали з Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих.
10Потому учні знову повернулися до себе в дім.
11А Марія стояла біля гробу і плакала. І коли плакала, схилилася і зазирнула до гробу.
12І побачила двох Ангелів у білому одязі, що сиділи – один у головах, а другий в ногах, де лежало Ісусове Тіло.
13І вони сказали їй: Жоно! Чого плачеш? Сказала їм: Забрали Господа мого, і не відаю, де поклали Його.
14Сказавши те, вона озирнулася назад і побачила Ісуса, Котрий стояв, але не впізнала, що це Ісус.
15Ісус сказав їй: Жоно! Чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона гадала собі, що це садівник, і сказала Йому: Пане! Якщо ти виніс Його, то скажи мені, де ти поклав Його, і я заберу Його.
16Ісус сказав їй: Маріє! Вона озирнулася і сказала Йому: Раввуні! – що означає: Учителю!
17Ісус сказав їй: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Батька Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: Іду до Батька Мого і до Батька вашого і до Бога Мого і Бога вашого.
18Марія Магдалина пішла і сповістила учням, що бачила Господа, і що Він оце сказав їй.
19Того ж першого дня тижня увечері, коли двері дому, де збиралися учні Його, були замкнені, бо остерігалися юдеїв, прийшов Ісус, став посередині і сказав їм: Мир вам!
20Сказавши це, Він показав їм руки (і ноги) і бік Свій. Учні зраділи, побачивши Господа.
21А Ісус сказав їм удруге: Мир вам! Як послав Мене Батько, так і Я посилаю вас.
22Сказавши це, Він дихнув і сказав їм: Прийміть Духа Святого.
23Кому відпустите гріхи, тому простяться; на кому залишите, на тому й залишаться.
24А Хома, один із дванадцятьох, що називався Близнюк, не був тут з ними, коли приходив Ісус.
25Інші учні сказали йому: Ми бачили Господа! Але він (Хома) сказав їм: Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в бік Його, не повірю.
26По восьми днях знову були в домі учні Його, і Хома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став усередині поміж них, і сказав: Мир вам!
27Потім сказав Хомі: Простягни пальця свого сюди і поглянь на руки Мої; простягни руку твою і вклади в бік Мій, і не будь невіруючим, але віруючим.
28Хома сказав Йому у відповідь: Господь мій і Бог мій!
29Ісус сказав йому: Ти повірив, тому що побачив Мене: щасливі ті, що не бачили і увірували.
30Багато звершив Ісус перед учнями Своїми також інших див, про котрі не написано у цій книзі;
31А ці написано, щоб ви увірували; що Ісус є Христос (Месія), Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його.