1І продовжував Елігу, і сказав:
2Вислухайте, мудрі, мовлене мною, і прихиліть до мене вухо, помірковані!
3Бо вухо виокремлює слова, як піднебіння розрізняє смак страви.
4Виберім поміж собою суд (право) і спізнаємо, що добре.
5Ось, Йов сказав: За мною правда, але Бог позбавив мене суду.
6Чи мушу я брехати на правду мою? Моя рана невигойна без вини.
7Чи є така людина, як Йов, котрий п’є глум, як воду?
8Пристає до співжиття з тими, що чинять беззаконня і ходить з людьми нечестивими.
9Тому що він сказав: Немає користі для людини у догоджанні Богові.
10Отож, вислухайте мене, мужі мудрі! Не може бути у Бога неправда чи у Вседержителя неправосуддя.
11Бо Він за вчиненим людиною учиняє з нею і за шляхами мужа дає заплату!
12Справді, Бог не чинить неправди, і Вседержитель не викривляє суду.
13Хто, окрім Нього, дбає про землю? І хто урядує цілим світом?
14Якби Він обернув серце Своє до Себе і взяв Собі дух її та дихання її, –
15Раптом загинула б усіляка плоть, і людина стала б тліном.
16Отож, якщо ти маєш розум, то слухай це і зважай на слова мої.
17Той, хто ненавидить правду, чи може володарювати?
18Чи можна сказати цареві: Ти – розбещений, а князям – ви злочинці?
19Але Він не дивиться на обличчя князів і не надає перевагу скорше багатому, аніж бідному, тому що всі вони – витвір рук Його.
20Несподівано, опівночі вони помирають; потрясе народ, і щезають, і могутні гинуть не від людської руки.
21Бо очі Його над шляхами людини, і Він бачить усі кроки її.
22Немає пітьми, ані тіні смертної, де могли б сховатися ті, що вчиняють злочини.
23А тому Він уже не вимагає від людини, щоб йшла на суд з Богом.
24Він долає сильних без дослідження і ставить інших на їхні місця.
25Тому що Він учиняє відомими справи їхні, і скидає їх уночі, і вони винищуються.
26Він завдає їм поразки, як людям злочинцям, перед очима інших,
27За те, що вони відступили од Нього, і не зрозуміли всіх шляхів Його.
28Аж так, що долинуло до Нього волання убогих, і Він зачув стогін пригноблених.
29Чи дарує Він тишу, то хто може порушити? Чи приховує Він лице Своє, хто може побачити Його? Чи буде це для народу, чи для однієї людини,
30Щоб не царював лицемір на спокусу народові,
31До Бога треба казати: Я зазнав лиха, більше не буду грішити.
32А чого я не знаю, Ти навчи мене; і якщо я вчиняв злочини, то більше не буду.
33Чи за твоїми міркуваннями Він має давати заплату? Та оскільки ти відкидаєш, то лише тобі належить вибирати, а не мені; кажи, що знаєш.
34Люди розумні скажуть мені, і муж мудрий, який слухає мене:
35Йов нерозумно говорить, і слова його не з глуздом.
36Я бажав би, щоб Йов уповні був випробуваний, за відповідями його, які властиві людям нечистим.
37Інакше він до гріха свого додасть відступ, і ще більше наговорить супроти Бога.