1Ось, усе це бачило око моє, чуло вухо моє і завважило для себе.
2Скільки знаєте ви, знаю і я; не нижчий я від вас.
3Але я до Вседержителя хотів би говорити і жадав би змагатися з Богом.
4А ви блудослови; всі ви невдатні лікарі.
5О, якби ж то ви мовчали! Це зарахувалося б вам як мудрість.
6То вислухайте міркування мої і прискіпливо зважте на заперечення уст моїх.
7Чи варто було вам заради Бога говорити неправду і для Нього казати брехню?
8Чи варто було вам бути упередженим до Нього, і за Бога так сперечатися?
9Чи добре буде, коли Він випробує вас? Чи обдурите Його, як обдурюєте людину?
10Суворо покарає Він вас, хоч ви потайки дієте упереджено.
11Невже велич Його не страхає вас, і страх Його не виповнює вас?
12Нагадування ваші схожі на попіл; докази ваші – докази з глини.
13Замовкніть переді мною, і я буду говорити, що б там не скоїлося зі мною.
14Для чого мені терзати тіло моє зубами моїми і душу мою вкладати в руку мою?
15Ось, Він убиває мене; але я буду сподіватися; я жадав би тільки виправдати шляхи мої перед Ним!
16І це вже було б рятунком мені; тому що облудник не пройде перед Ним.
17Вислухайте уважно слово моє і тлумачення моє вухами вашими.
18Ось, я вчинив судову справу і знаю, що правда буде за мною.
19Хто у спромозі змагатися зі мною? Бо я невдовзі замовкну і випущу духа.
20Тільки двох речей не роби зі мною, і тоді я не буду ховатися від Тебе.
21Відхили від мене руку Твою, і жах Твій нехай не потрясає мене.
22Тоді клич, і я буду відповідати, або ж говоритиму я, а Ти відповідай мені.
23Скільки в мене вад і гріхів? Покажи мені беззаконня мої, і гріх мій.
24Навіщо ховаєш обличчя Твоє, і вважаєш мене ворогом Тобі?
25Чи не зірваний листочок Ти нищиш, і чи не висхлу соломинку переслідуєш?
26Тому що Ти пишеш на мене гірке і пригадуєш мені гріхи юности моєї,
27І в кайдани забиваєш ноги мої, і підстерігаєш всі стежини мої, – женешся слідами ніг моїх.
28І людина, мов гнилизна, розпадається, як одежа, поточена міллю.