1Слово, котре було до Єремії про увесь народ юдейський, четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя юдейського, – це був перший рік Навуходоносора, царя вавилонського, –
2І котре пророк Єремія проголосив до всього народу юдейського і до всіх мешканців Єрусалиму, і сказав:
3Від тринадцятого року Йосії, сина Амонового, царя юдейського, аж донині, – ось уже двадцять три роки, – було до мене слово Господнє, і я з самого ранку казав вам, – але ви не слухали.
4Господь посилав до вас усіх служників Своїх, пророків, з досвітку посилав, – і ви не слухали і не прихиляли вухо своє, щоб слухати.
5Вам казали: Одверніться кожний від недоброго шляху свого і недобрих справ своїх і живіть на землі, котру Господь дав вам і батькам вашим од віку й навіки.
6І не ходіть слідом за іншими богами, щоб служити їм і поклонятися їм, і не гнівіть Мене справами рук своїх, і не вчиню вам зла.
7Але ви не підкорилися Мені, – говорить Господь, – гнівили Мене справами рук своїх, на лихо собі.
8А тому так говорить Господь Саваот: За те, що ви не дотримувалися слів Моїх,
9Ось, Я пошлю і зберу всі племена північні, – говорить Господь, – і пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, служника Мого, і приведу їх на землю оцю, і на всіх мешканців її, і на всі довколишні народи; і геть-чисто винищу їх і вчиню їх жахом і глумом та вчиню вічною пусткою.
10І припиню у них голос радощів і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, звук жорен і світло світильників.
11І вся земля оця буде пустелею та жахом, і всі народи ці будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ.
12І станеться: коли виповниться сімдесят літ, покараю царя вавилонського і той народ, – говорить Господь, – за їхнє безчестя, і землю халдейську, і вчиню її вічною пустелею.
13І звершу над цією землею всі слова Мої, котрі Я проголосив за неї, все написане у цій книзі, що Єремія пророчо вирік на всі народи.
14Бо заполонять їх у рабство численні народи і царі значні; і Я дам їм відплату за вчинками їхніми, за вчинене руками їхніми.
15Бо так сказав мені Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з руки Моєї чашу оцю з вином люті і понапувай з неї усі народи, до котрих Я посилаю тебе.
16І вони вип’ють – і будуть хитатися, і впадуть у безум, забачивши меча, котрого Я посилаю на них.
17І взяв я чашу з руки Господньої і напоїв з неї всі народи, до котрих послав мене Господь:
18Єрусалим та міста юдейські, і царів його і князів його, щоб спустошити їх і вчинити жахом і глумом та прокляттям, як це нині й видно.
19Фараона, царя єгипетського, і служників його, і князів його і увесь народ його,
20І всю мішанину народів, і всіх царів земних – Уца і всіх царів землі филистимської, і Ашкелон, і Ґазу, і Екрон і решту Ашдоду,
21Едома і Моава, та синів Аммонових,
22І всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,
23І Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся стрижуть на скронях,
24І всіх царів Аравії, і всіх царів мішаних народів, що жили в пустелі,
25Усіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
26І всіх царів півночі, близьких і далеких, одного за одним, і всі царства землі, котрі – на обличчі землі, а цар Шешаху вип’є після них.
27І скажи їм: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте і хмелійте, і вивертайте, і падайте, і не підводьтеся перед мечем, якого Я пошлю на вас.
28А якщо вони відмовлятимуться брати чашу з твоєї руки, аби пити, то скажи їм так: Так говорить Господь Саваот: Ви доконче будете пити,
29Бо ось, на місто це, що на ньому ймення Моє, Я починаю наводити лихо; і чи ви залишитеся не покараними? Ні, не залишитеся без покари; бо Я прикликаю меча на всіх мешканців землі, - говорить Господь Саваот.
30Тому виголоси їм всі слова оці пророчі і скажи їм: Господь загримить з височини і з помешкання святині Своєї Свій голос подасть: грізно загримить на поселення Своє; вигукне на всіх мешканців землі, немов чавильники винограду.
31Гамір дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: Він буде судитися з усілякою плоттю, лиходіїв Він кине під меч, – говорить Господь.
32Так говорить Господь Саваот: Ось, лихо піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі.
33І будуть понищені Господом того дня – від кінця землі до кінця землі, не будуть оплакані і не приберуть їх, і не похоронять; гноєм будуть на обличчі землі.
34Ридайте пастирі, і стогніть, і посипайте себе порохом, вожді череди; бо виповнилися ваші дні для загибелі і розпорошення вашого, і впадете, мов коштовна чаша.
35І не буде сховища пастирям і порятунку вождям череди.
36Чути зойки пастирів і ридання вождів череди, бо спустошив Господь пасовисько їхнє.
37Винищуються мирні поселення від люті гніву Господнього.
38Він покинув житло Своє, як лев, і земля стала пустелею від люті спустошувача і від палахкого гніву Його.