1Не змовчу заради Сіону і заради Єрусалиму не заспокоюся, аж доки не зійде, як світло, правда його, і порятунок його – як палаючий світильник.
2І побачать народи правду твою і всі царі – славу твою, і назвуть тебе новим ім’ям, котре вимовлять уста Господні.
3І будеш вінцем слави в руці Господній і царською короною – на долоні Бога твого.
4Уже не будуть називати тебе залишеною і землю твою не будуть уже називати пустелею, але називатимуть тебе: Моя в ній утіха, а землю твою – заміжня, бо Господь приязний до тебе, і земля твоя пошлюбиться.
5Як юнак стає до шлюбу з юнкою, так пошлюбуються з тобою сини твої; і, як наречений радіє з нареченої, так буде радіти тобою Бог твій.
6На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, котра не мовчатиме ні вночі, ні вдень. О, ви, що нагадуєте про Господа! Не замовкайте!
7Не замовкайте перед Ним, аж доки Він не відбудує, і доки не вчинить Єрусалим славою на землі.
8Господь присягнувся правицею Своєю і міцним раменом Своїм: Не дам уже зерна твого в страву ворогам твоїм, і сини чужинців не будуть пити вина твого, над котрим ти потрудився.
9Але ті, що збирають його, будуть їсти його і прославлятимуть Господа, і збирачі винограду будуть пити вино його на подвір’ях святині Моєї.
10Проходьте, проходьте через браму, приготуйте шлях народові: вирівнюйте, вирівнюйте дорогу, приберіть каміння, піднесіть знамено для народів.
11Ось, Господь оголошує до рубежів землі: Скажіть доньці Сіону: Іде Рятівник твій; нагорода Його – з Ним і відплата Його – перед Ним.
12І назвуть їх народом святим, спокутуваним від Господа, а тебе назвуть знайденим містом не залишеним.