1Утішайте, втішайте народа Мого, говорить Бог ваш.
2Промовляйте до серця Єрусалиму і звіщайте йому, що звершився час боротьби його, що провини його вибачено, бо він від руки Господньої прийняв удвічі за всі гріхи свої.
3Голос волаючого в пустелі: Торуйте шлях Господові, рівняйте у степу стежки Богові нашому;
4Нехай всілякий видолинок наповниться, і всіляка гора і пагорб нехай понизяться, кривини вирівнюються, і шляхи у вибоїнах стануть гладенькими.
5І з’явиться слава Господня, і побачить усіляка плоть рятунок Божий, бо уста Господні це виповіли.
6Голос каже: Звіщай! І сказав: Що мені звіщати? Усіляка плоть – трава, і вся краса її, мов квіт польовий.
7Засохне трава, зав’яне квіт, коли дмухне на нього подув Господній: так і народ – трава.
8Трава засихає, квіт в’яне, а слово Бога нашого житиме вічно.
9Вийди на високу гору, Сіоне, що благовістиш! Піднеси голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! Піднеси, не бійся; скажи містам юдейським: Ось Бог ваш!
10Ось, Господь Бог іде при силі, і рамено Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і заплата Його перед лицем Його.
11Як пастух, Він буде пасти череду Свою; ягнят братиме на руки і носитиме на грудях Своїх, і водитиме дійних.
12Хто вичерпав воду жменею своєю, і п’яддю виміряв небеса, і вмістив порох земний у міру, і зважив на вагах гори, і на шальках вагів пагорби?
13Хто збагнув Духа Господнього і був порадником у Нього і навчав Його?
14З ким Він радиться і хто навчає Його, і наставляє Його на добрий розум, на шлях правди, і навчає Його пізнання, і підказує Йому шлях мудрости?
15Ось народи, – мов крапля з відра, і вважаються, як пилинка на вагах. Ось, мов пилинку, острови піднімає Він.
16І Ливана недостатньо для жертовного вогню, і тварин на ньому – для всеспалення.
17Усі народи перед Ним, як ніщо; менше нікчемности і порожнечі вважаються у Нього.
18Отож, до кого ви прирівняєте Бога? І чи знайдете подібного на Нього?
19Ідола виливає художник, і золотильник визолочує його, і чіпляє срібні ланцюжки,
20А хто бідний для такого приношення, вибирає не гниле дерево, знаходить собі удатного художника, щоб вчинити ідола, котрий мав би стояти твердо.
21Хіба не знаєте? Хіба ви не чули? Хіба вам не казано було від початку? Хіба ви не зрозуміли від підвалин землі?
22Він є Той, Котрий сидить над колом землі, і ті, що мешкають на ній, – мов сарана перед Ним; Він розпросторив небеса, мов тоненьку тканину, і розкинув їх, як шатро для жител.
23Він перетворює князів на ніщо, витворює чимось порожнім суддів землі.
24Ледве посаджені вони, ледве засіяні, ледве вкорінився в землі стовбурець їхній, і тільки-но Він дихнув на них, вони висохли, і вихор забрав їх, як солому.
25До кого ж ви уподібните Мене, з ким порівняєте – Говорить Святий.
26Зведіть очі ваші на висоту небес, і погляньте, хто витворив їх? Хто виводить військо за їхнім числом? Він усіх їх називає на ім’я: за потужної могутности і великої сили у Нього ніщо не щезає.
27То нащо говориш ти, Якове, і виповідаєш, Ізраїлю: Шлях мій прихований від Господа, і справа моя в забутку Бога мого?
28Хіба ти не знаєш? Хіба ти не чув, що вічний Господь Бог, Який витворив рубежі землі; не стомлюється, і не знемагає? Розум Його недослідний.
29Він дає змореному силу, і знесиленому дарує міцність.
30Навіть юнаки стомлюються, і знесилюються, і молоді люди поточуються і падають.
31А ті, що сподіваються на Господа, відновлять силу, піднесуть крила, мов орли, полинуть і не знесиляться, підуть і не стомляться.