1Ось, Господь спустошує землю і вчиняє її неродючою; видозмінює її і розпорошує її мешканців.
2І що буде народові, те буде й священикові; що служникові, те й панові його; що служниці, те й господині її, що тому, хто купляє, те й тому, що продає; що боржникові, те й позикодавцеві, що лихвареві, те людині, що віддає лихву.
3Земля спустошена украй і пограбована до нитки; бо Господь вирік слово оце.
4Стогне, зажурена; засмутилася й занепала духом земля; занепали старшини над народом землі.
5І земля споганіла під тими, що замешкали на ній; бо вони зневажили закони, зрадили установленням, зламали вічного заповіта.
6За це прокляття пожирає землю, і покарані мешканці її, за те спалені мешканці землі, і не багато залишилося людей.
7Плаче сік грона; болить виноградна лоза; зітхають усі, хто був звеселений серцем.
8Припинилися радощі з тімпанами; притих гамір веселунів, затихли звуки гусел.
9Уже не п’ють вина з піснями, гірка стала сікера для тих, хто п’є її.
10Зруйноване спустошене місто, а зацілілі оселі на замку – не можна зайти.
11Плачуть за вином на вулицях; посмутніла всіляка радість; стали вигнанцями всілякі радощі на землі.
12У місті лишився занепад, і брами зруйнувалися,
13А осередь землі, поміж народами, станеться те ж саме, що буває при обтрушуванні олив чи під час збирання винограду, коли зібрано врожай.
14Вони піднесуть голос свій, будуть у захопленні від величі Господньої, голосно будуть вигукувати з моря.
15Тож прославляйте Господа на сході, на островах морських – ймення Господа, Бога Ізраїлевого.
16Від рубежів землі ми чуємо пісню: Слава Праведному! І сказав я: Лихо мені, лихо мені! Отакої мені! Злодії грабують, і злодіють злодії по-злодійському.
17Жах, і яма, і пастка для тебе, мешканцю землі!
18Тоді утікач від крику жаху впаде в яму; і хто вибереться з ями, попаде у пастку; бо вікна з небесної високости розчиняться, і підвалини землі затремтять.
19Земля зазнає руйнації, земля западеться, земля буде у великому потрясінні.
20Хитається земля, мов п’яний, і гойдається, наче колиска, і беззаконня її тяжіє на ній; вона впаде, і вже не підведеться.
21І станеться того дня, покарає Господь військо високих, які на висоті, і царів земних на землі.
22І будуть зібрані разом, як в’язні, до рову, і будуть замкнені в тюрмі, і за плином багатьох днів будуть покарані.
23І почервоніє місяць, і засоромиться сонце, коли Господь Саваот зацарює на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед старшинами його славетно.