1Ефраїм пасе вітер і за східним вітром ганяє, щодень примножує неправду і розорення; складають спільноту з Ашшуром, і до Єгипту везуть єлей.
2Але з Юдою у Господа суд, – і Він навідає Якова згідно з його шляхами, дасть йому за ділами його.
3Іще у лоні матері тримав за п’яту брата свого, а коли змужнів – боровся з Богом.
4Він боровся з Ангелом – і подолав, плакав і благав Його, у Бет-Елі Він знайшов нас, і там говорив з нами.
5А Господь є Бог Саваот; Сущий ймення Його.
6Навернися й ти до Бога твого: пильнуй милість і суд та сподівайся на Бога твого завжди.
7Ханаанець з хибними вагами у руці схильний пригнічувати.
8І Ефраїм каже: Одначе, я розбагатів; накопичив собі майна, хоч у всіх працях моїх не знайдуть незаконного, що було б гріхом.
9А Я, Господь, Бог твій, від самої землі єгипетської, знову оселю тебе в куренях, як за днів свята.
10Я говорив пророкам і примножував видіння і через пророків використовував притчі.
11Ґілеад лиходіяв, і став марнотою. І у Ґілґалі підносили на пожертву телят, і жертовники їхні стояли, мов купища каміння на межах поля.
12Утік Яків до краю сирійського, і служив Ізраїль за дружину, і за дружину стеріг овець.
13Через пророка вивів Господь Ізраїля з Єгипту і через пророка Він охороняв його.
14Вельми обурював Ефраїм Господа, і за те кров його залишить на ньому і обмову його оберне Господь на нього.