1І благословив Бог Ноя і синів його, і сказав їм: Плодіться і розмножуйтеся, і виповнюйте землю.
2Нехай страхаються і тремтять перед вами всі звірі земні, і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, і всі риби морські; у ваші руки віддані вони.
3Усе, що пересувається, що живе, буде вам на спожиток; як зелень трави, даю вам усе це.
4Тільки плоті, поки жива, себто, з кров’ю, не їжте.
5Я посягну на кров вашу, у котрій життя ваше, посягну на неї від кожного звіра, посягну також на життя людини від руки людини, від руки брата її.
6Хто пустить кров людську, того кров буде пролита рукою людини: бо людина утворена за образом Божим.
7А ви плодіться і розмножуйтеся, і поширюйтеся по землі, і множтеся на ній.
8І сказав Бог Ноєві і синам його з ним:
9Ось, Я укладаю заповіта Мого з вами і з нащадками вашими після вас.
10І з кожною живою істотою, котра з вами, з птахами і скотиною, і з усіма звірами земними, котрі у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними.
11Укладаю заповіта Мого з вами, що вже ніколи не буде винищена усіляка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі.
12І сказав Бог: Ось ознака заповіту, котрого Я укладаю поміж Мною і поміж вами, і між усілякою живою душею, котра з вами, за поколіннями назавжди;
13Я прокладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була ознакою заповіту поміж Мною і поміж землею.
14І станеться, коли Я наведу хмару на землю, то з’явиться веселка у хмарі;
15І Я згадаю заповіта Мого, котрий поміж Мною і між вами, і поміж кожною душею живою у кожній плоті; і не буде більше вода потопом на винищення всякої плоті.
16І буде веселка у хмарі, і Я побачу її, і пригадаю заповіта вічного поміж Богом і поміж кожною живою істотою у кожній плоті, котра на землі.
17І сказав Бог Ноєві: Ось ознака заповіту, котрого Я поставив поміж Мною і поміж кожною плоттю, котра на землі.
18Сини Ноєві, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. А Хам, був батьком Ханаана.
19Оці троє були синами Ноєвими, і від них заселилася земля.
20Ной почав обробляти землю, і насадив виноградника.
21І випив він вина, і сп’янів, і лежав оголений в шатрі своєму.
22І забачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого і, вийшовши, розповідав двом братам своїм.
23А Сим і Яфет взяли одежу і, поклавши її на плечі свої, пішли задки, й прикрили наготу батька свого; лиця їхні були обернені назад, і вони не бачили наготи батька свого.
24Ной отямився од вина свого і довідався, що вчинив над ним молодший син його;
25І сказав: Проклятий буде Ханаан; рабом рабів буде він у братів своїх.
26Потім сказав: Благословенний Господь, Бог Симів; а Ханаан буде йому рабом.
27Хай же поширює Бог Яфета, і нехай оселиться він у шатрах Симових; Ханаан же буде рабом йому.
28І прожив Ной після потопу триста п’ятдесят літ.
29А всіх днів Ноєвих було дев’ятсот п’ятдесят літ; і він помер.