1І побачила Рахіль, що вона не народжує діток Якові, і позаздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала Якові: Дай мені дітей; а якщо не так, я помираю.
2Яків розгнівався на Рахіль і сказав: Хіба я Бог, Який не дав тобі плідного лона?
3Вона сказала: Ось служанка моя Білґа; увійди до неї. Нехай вона народить у коліна мої, щоб я також мала дітей від неї.
4І дала вона Білґу, служницю свою, за дружину йому; і увійшов до неї Яків.
5Білґа завагітніла, і породила Якові сина.
6І сказала Рахіль: Розсудив мене Бог, і почув голос мій, і дав мені сина. А тому дала йому ім’я: Дан.
7І ще завагітніла і породила Білґа, служниця Рахілі, другого сина Якові.
8І сказала Рахіль: Боротьбою дужою боролася я з сестрою моєю, і подужала. І назвала йому ім’я: Нафталі.
9Лія побачила, що перестала народжувати, і взяла служницю свою Зілпу, і дала її Якові за дружину.
10І Зілпа, служниця Ліїна, породила Якові сина.
11І сказала Лія: Додалося. І назвала йому ім’я: Ґад (Щастя).
12І породила Зілпа, служниця Ліїна, другого сина Якові.
13І сказала Лія: На щастя мені; тому що будуть називати мене жінки щасливою. І назвала йому ім’я: Асир.
14Рубен пішов під час жнив пшениці, і знайшов мандрагорові яблука в полі, і приніс їх Лії, матері своїй. І Рахіль сказала Лії: Я благаю тебе, дай мені мандрагорів сина твого.
15Але та сказала їй: Невже мало тобі заволодіти чоловіком моїм, що ти доправляєшся і мандрагорів сина мого? Рахіль сказала: То нехай він ляже з тобою цю ніч, за мандрагори сина твого.
16Яків прийшов з поля увечері, і Лія вийшла йому назустріч, і сказала: Увійди до мене, бо я купила тебе за мандрагори сина мого. І злігся він з нею тієї ночі.
17І почув Бог Лію, і вона завагітніла, і породила Якові п’ятого сина.
18І сказала Лія: Бог дав одплату мені за те, що я віддала служницю мою чоловікові моєму. І назвала йому ім’я: Іссахар.
19І ще завагітніла Лія, і породила Якові шостого сина.
20І сказала Лія: Бог дав мені чудового дарунка; тепер буде жити в мене чоловік мій, бо я народила йому шість синів. І назвала ім’я йому: Завулон.
21Потім народила доньку; і назвала їй ім’я: Діна.
22І згадав Бог про Рахіль, і почув її Бог, і уздоровив лоно її.
23Вона завагітніла, і породила сина, і сказала: Зняв Бог ганьбу мою.
24І назвала йому ім’я: Йосип, сказавши: Господь дасть мені й другого сина.
25Після того, як Рахіль породила Йосипа, Яків сказав Лаванові: Відпусти мене, і я піду в свою місцину і у свій край;
26Віддай дружин моїх і дітей моїх, за яких я служив тобі, і я піду; бо ти знаєш службу мою, котру я служив тобі.
27І сказав йому Лаван: О, якби я знайшов прихильність перед очима твоїми! Я бачив за обставинами, що у твоє ім’я Господь благословив мене.
28І сказав: Назви собі винагороду від мене, і я дам.
29І сказав йому Яків: Ти відаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя при мені.
30Бо мало було в тебе до мене, а стало багато; Господь благословив тебе з появою моєю; але коли ж я буду працювати для дому свого?
31І сказав Лаван: Що дати тобі? Яків сказав: Не дай мені анічого. Якщо лиш учиниш, що я скажу, то я знову буду пасти і стерегти овечок твоїх.
32Я піду нині по всій череді овечок твоїх відділити з неї всіляку тварину з цятками і з плямами, усіляку тварину чорну з овечок, також із плямами і з цятками із кіз, така худобина буде винагородою мені.
33І буде говорити за мене перед твоїм лицем справедливість моя в прийдешньому дні, коли прийдеш оглянути винагороду мою. Всіляка коза не з цятками і не з плямами, і з овечок не чорна, вкрадене, якщо знайдеться у мене.
34Лаван сказав: Гаразд, нехай буде за словом твоїм.
35І вилучив того ж дня кіз строкатих і з цятками, і всіх козлів з плямами, і з цятками, всіх, на котрих було хоч трішки білого, і всіх чорних овечок, і віддав у руки синам своїм.
36І призначив відстань поміж собою і поміж Яковом на три дні шляху. А Яків випасав решту дрібної худоби Лавана.
37І взяв Яків свіжих прутиків тополиних, мигдалевих і яворових, і вирізав на них білі смуги, знявши кору до білини, яка на прутах.
38І поклав прути з нарізами перед скотиною у водопійних коритах, куди скотина приходить напитися, і де, приходячи до водопою, зачинала перед прутами.
39І зачинала скотина перед прутами, і народжувалася скотина строкатою, і з цятками, і з плямами.
40І відділяв Яків тих ягнят, і ставив скотину головами до строкатого і всього чорного серед отари Лаванової, і тримав свої череди окремо, і не ставив їх разом із худобою Лавановою.
41Кожного разу, коли зачинала скотина міцна, Яків клав прути в коритах перед очима скотини, щоб вона зачинала перед прутами.
42А коли зачинала скотина слабка, тоді він не клав. І діставалася слабка скотина Лаванові, а міцна – Якові.
43І вчинився цей чоловік вельми й вельми багатим, і було у нього чимало дрібної скотини, і служниць, і служників, і верблюдів, і віслюків.