1І було до мене слово Господнє:
2Сину людський! Оберни лице твоє до гір Ізраїлевих і пророкуй на них:
3І скажи: Гори Ізраїлеві! Слухайте слово Господа Бога. Так говорить Господь Бог горам і пагорбам, долинам і видолинкам: Ось, Я наведу на вас меч і зруйную підвищення ваші;
4І жертовники ваші будуть спустошені, стовпи ваші на честь сонця будуть розбиті, і кину убитих ваших перед ідолами вашими;
5І покладу трупи синів Ізраїлевих перед ідолами їхніми, і розкидаю кості ваші довкіл жертовників ваших.
6На всіх місцинах проживання вашого міста будуть спустошені і підвищення зруйновані, для того, щоб спустошені і зруйновані були жертовники ваші, щоб розбиті і знищені були ідоли ваші, і зруйновані сонячні стовпи ваші, і зітерлися витвори ваші.
7І будуть падати серед вас убиті, і спізнаєте, що Я – Господь.
8Але Я збережу останок, тож будуть серед вас поміж народів такі, що вціліють від меча, коли ви будете розпорошені по країнах.
9І згадають про Мене врятовані ваші поміж народів, куди будуть забрані в полон, коли Я розіб’ю блудне їхнє серце, що відпало од Мене, і очі їхні, що блудять за ідолами; і вони самі будуть бридитися собою за те зло, котре вони чинили у всіх мерзотах своїх.
10І спізнають, що Я – Господь; не марно говорив Я, що наведу на них таке лихоліття.
11Так говорить Господь Бог: Сплесни руками твоїми, і тупни ногою твоєю, і скажи: Горе за всі гидкі злочини дому Ізраїлевому! Упадуть вони від меча, голоду і моровиці.
12Хто далеко – помре від моровиці; а хто близько – той упаде від меча; а ті, що залишаться і вціліють, – помруть від голоду; так звершу над ними гнів Мій.
13І спізнаєте, що Я – Господь, коли забиті будуть лежати між ідолами своїми довкіл жертовників їхніх, на всілякому високому пагорбі, на всіх верховинах гір і під усіляким зеленим деревом, і під усіляким гіллястим дубом, на тих місцинах, де вони приносили духмяні кадіння всім ідолам своїм.
14І простягну на них руку Мою і вчиню землю пустелею і степом, від пустелі до Рівли, на всіх місцинах проживання їхнього, і спізнають, що Я – Господь.