1Але Господь сказав Мойсеєві: Зачекай, Я поставив тебе богом фараонові, а Аарон, брат твій, буде твоїм пророком.
2Ти будеш говорити все, що Я звелю тобі; а Аарон, брат твій, буде говорити фараонові, щоб він відпустив синів Ізраїля із своєї землі.
3Проте Я ожорсточу серце фараонове, і явлю багато див Моїх і чудес Моїх на землі єгипетській.
4Фараон не послухає вас, і Я покладу руку Мою на Єгипет. І виведу військо Моє, народ Мій, синів Ізраїля, із землі єгипетської – судами великими.
5Тоді спізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли простягну руку Мою на Єгипет і виведу синів Ізраїля із середовища їхнього.
6І вчинили Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, отак вони і вчинили.
7Мойсеєві було вісімдесят, а Аарон мав вісімдесят три роки, коли почали вони говорити фараонові.
8І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові, кажучи:
9Якщо фараон скаже вам: Учиніть чудо, то ти скажи Ааронові: Візьми посоха свого і кинь перед фараоном. Він стане гадюкою.
10Мойсей та Аарон прийшли до фараона, і вчинили так, як звелів Господь. І кинув Аарон посоха свого перед фараоном і перед служниками його, і він перетворився на змія.
11І прикликав фараон мудраків та чаклунів, і ці чаклуни єгипетські вчинили так само своїм чаклунством.
12Кожний з них кинув свого посоха, і вони стали зміями; але посох Ааронів проковтнув їхні посохи.
13І ожорсточилося серце фараонове, і він не послухав їх, як і попередив Господь.
14І сказав Господь Мойсеєві: Уперте серце фараонове, він не хоче відпустити народ.
15Навідайся до фараона завтра: ось, він вийде до води, а ти станеш на шляху його, при березі річки, і посох, котрий перетворювався на змія, візьми в руку твою.
16І скажи йому: Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі; та ось, ти й досі не підкорився.
17Так говорить Господь: Із цього спізнаєш, що Я Господь: оцим посохом, котрий в руці моїй, я вдарю по воді, що в ріці; і вона перетвориться на кров.
18І риба в річці загине, і ріка засмердиться, і єгиптяни не зможуть пити воду з ріки.
19І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Ааронові: Візьми посоха твого, і простягни руку твою на води єгиптян; на річки їхні, на потоки їхні, на озера їхні і на всіляке вмістилище води їхньої; і перетворяться на кров, і буде кров по всій землі єгипетській, і в дерев’яній і в кам’яній посудинах.
20І вчинили Мойсей та Аарон, як звелів Господь. І підніс Аарон посоха свого, і вдарив по воді річковій перед очима фараоновими, і перед очима служників його, і вся вода в річці перетворилася на кров.
21І риба в річці вимерла, і річка засмерділася, і єгиптяни не могли пити воду з річки, і була кров по всій землі єгипетській.
22І чаклуни єгипетські своїми чарами вчинили те саме. І ожорсточилося серце фараона, і не послухав їх (Мойсея та Аарона), як і попереджав Господь.
23І обернувся фараон, та й пішов у дім свій; і серце його лишилося незворушним.
24І почали копати всі єгиптяни біля річки, щоб знайти воду для спожитку, тому що не могли пити води з річки.
25І проминуло сім днів потому, як Господь уразив річку.