1І рушила вся громада синів Ізраїля з пустелі Сін у мандрівку свою, за велінням Господнім, і розташувалися табором у Рефідімі, і не було води напитися народові.
2І докоряв народ Мойсеєві, і говорили: Дайте нам води погамувати спрагу. І сказав їм Мойсей: Чого ви докоряєте мені? Чого спокушаєте Господа?
3І спраглий був там народ на воду, і ремствував народ на Мойсея, говорячи: Нащо ти вивів нас із Єгипту, поморити спрагою нас і дітей наших, і череди наші?
4Мойсей заволав до Господа, і сказав: Що мені робити з народом оцим? Ще трохи, і заб’ють мене камінням.
5І сказав Господь Мойсеєві: Пройди перед народом, і візьми з собою деяких старшин ізраїльських і посоха твого, котрим ти ударив по воді, візьми в руку твою і йди.
6Ось, Я стану перед тобою там на скелі в Хориві, і ти вдариш у скелю, і рине з неї вода, і буде народ пити. І вчинив так Мойсей на очах старшин ізраїльських.
7І назвав місцю тому ймення: Масса і Меріва з причини докору синів Ізраїля і тому, що вони спокушали Господа, кажучи: Чи є Господь серед нас, чи немає?
8І прийшов Амалик і воював з ізраїльтянами в Рефідімі.
9Мойсей сказав Ісусові Навину: Вибери нам мужів, і піди, і завдай поразки Амалику; завтра я стану на вершину пагорба, і посох Божий буде в руці моїй.
10І вчинив Ісус, як сказав йому Мойсей, і пішов битися з Амаликом; а Мойсей та Аарон і Хур піднялися на вершину пагорба.
11І коли Мойсей підносив руки свої, перемагав Ізраїль, а коли опускав руки свої, долав Амалик.
12Та руки Мойсеєві важчали, і тоді узяли камінь і підклали його під нього, і він присів на ньому. Аарон же і Хур підтримували його, один з одного, а другий з другого боку. І були руки піднесені до заходу сонця.
13І переміг Ісус Амалика і народ його вістрям меча.
14І сказав Господь Мойсеєві: Напиши це для пам’яті в книжку і навій Ісусові, що Я назовсім зітру пам’ять амаликитян із піднебесної.
15І спорудив Мойсей жертовника і назвав йому ймення: Єгова Ніссі (Господь – знамено моє).
16Тому що, сказав він, рука на престолі Господа: війна у Господа супроти Амалика із роду в рід.