1І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2Освяти Мені кожного первістка, що розкриває утробу серед синів Ізраїля, серед людей і серед худоби, – для Мене воно!
3І сказав Мойсей народові: Пам’ятайте цей день, коли вийшли ви з Єгипту, із дому рабства: бо рукою міцною вивів вас Господь звідти; і не їжте квасного.
4Сьогодні виходьте ви, в місяці Авіві.
5І коли введе тебе Господь на землю ханаанеїв, і хеттеїв, і амореїв, і хіввеїв, і євусеїв, про яку присягався Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед; то звершуй оце служіння в цьому місяці.
6Сім днів їж прісний хліб, а на сьомий день – Свято Господові.
7Прісний хліб треба їсти сім днів, і не мусить бути в тебе квасний хліб, і не мусить бути у тебе квасного у всьому краї твоєму.
8І оголоси того дня синові твоєму, кажучи: Це заради того, що Господь учинив зі мною, коли я вийшов з Єгипту.
9І нехай буде тобі оце пам’ятною ознакою на руці твоїй і пам’ятником перед очима твоїми, щоб Закон Господній був в устах твоїх; бо рукою міцною вивів тебе Господь з Єгипту.
10Виконуй же настанови ці у призначений час, із року в рік.
11І коли введе тебе Господь на землю Ханаанську, як Він присягався тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі;
12Відділяй Господові кожного первістка, що розкриває утробу, і все первісне із худоби, яка в тебе буде, чоловічої статі, це – Господове.
13І кожного первістка з віслюків викупляй за ягня, а як не викупиш, ти повинен зламати йому шию; а всіх первістків із людей твоїх ти повинен викупляти.
14І коли потім запитає тебе син твій, кажучи: Що це?, то скажи йому: Рукою міцною вивів нас Господь з Єгипту, із дому рабства.
15Тому, коли фараон чинив спротив і не одпустив нас, Господь умертвив усіх первістків на землі єгипетській, від первістка людського до первістка з худоби: через те я приношу на пожертву Господові все, що розкриває утробу, чоловічої статі, а всілякого первістка із синів моїх викупляю.
16І нехай буде це ознакою на руці твоїй і замість пов’язки над очима твоїми, бо рукою міцною Господь вивів нас із Єгипту.
17Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його шляхом через землю Филистимську, хоч вона близько; бо сказав Бог: Щоб не пожалкував народ, забачивши війну, і не повернувся в Єгипет.
18І обвів Бог народ шляхом пустельним до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїля озброєні із землі єгипетської.
19І взяв Мойсей з собою кості Йосипа; бо Йосип присягою взяв клятву синів Ізраїля, сказавши: Відвідає вас Бог, і ви з собою винесіть кості мої звідси.
20І рушили сини Ізраїля із Суккоту, і отаборилися в Етамі, на межі пустелі.
21А Господь йшов перед ними удень в стовпі хмаровому, щоб проводжати їх у дорозі, а вночі в стовпі вогняному, щоб світити їм, аби могли йти удень та вночі.
22І не зникав стовп хмаровий удень і стовп вогняний уночі перед народом.