1І прийшов цар з Ґаманом на бенкет до Естер.
2І знову сказав цар Естері другого дня під час бенкету: Яке в тебе бажання, царице Естер? Воно справдиться: яке прохання твоє? Навіть, якщо зажадаєш половину царства, воно справдиться.
3І відповідала цариця Естер, і сказала: Якщо я знайшла прихильність в очах твоїх, то нехай мені буде дароване життя моє, за бажанням моїм, і народ мій, на прохання моє!
4Тому що продані ми, я і народ мій, на винищення, убивство і загибель. Якби нас продали були в раби і рабині, я змовчала б, хоч ворог не відшкодував би збитків царя.
5І відповідав цар Артаксеркс і сказав цариці Естері: Що це за один, і де той, що наважився в серці своєму вчинити отак?
6І сказала Естер: Ворог і супротивник – це злющий Ґаман! І Ґаман затремтів перед царем і царицею.
7А цар підхопився у гніві своєму з бенкету, і пішов до саду при палаці. А Ґаман лишився благати за життя своє царицю Естер, тому що бачив, що загрожує йому велике лихо від царя.
8Коли цар повернувся із саду до палацу у дім бенкету, Ґаман припав до ложа, на котрому сиділа Естер. І сказав цар: Навіть збезчестити царицю зажадав у домі моєму! Коли це слово вийшло з уст царя, – то закрили обличчя Ґаманові!
9І сказав Харвона, один з управителів перед царевим лицем: Ось і дерево, котре приготував Ґаман для Мордехая, який говорив доброзичливе для царя, стоїть біля дому Ґамана, висотою на п’ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ньому.
10І повісили Ґамана на шибениці, котру він приготував для Мордехая. І гнів царя упокорився.