1Тієї ночі Господь відібрав сон у царя, і він зажадав принести пам’ятну Книгу щоденних записів; і читали їх перед царем.
2І знайдено там, яким чином повідомив Мордехай про Біґдана і Тереша, двох євнухів царських, охоронців при брамах, які змовилися покласти руку на царя Артаксеркса.
3І сказав цар: А якою честю пошановано Мордехая на відзнаку за це? І сказали слуги цареві, котрі були служниками його: Нічого йому не вчинено.
4І сказав цар: Хто на подвір’ї? А Ґаман прийшов тоді на зовнішнє подвір’я царського дому поговорити з царем, аби повісили Мордехая на дереві, котре він приготував для нього.
5І сказали юнаки цареві: Ось, Ґаман стоїть у дворі. І сказав цар: Нехай зайде.
6І зайшов Ґаман. І сказав йому цар: А що вчинити тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням? Ґаман подумав у серці своєму: Кого іншого забажає цар пошанувати, окрім мене?
7І сказав Ґаман цареві: Того чоловіка, котрого цар захоче відзначити пошануванням, треба вшанувати так:
8Нехай принесуть шати царські, в котрі зодягається цар, і приведуть коня, на котрому цар їздить, покладуть царську корону на голову його,
9І нехай віддадуть шати і коня в руки одному з найперших князів царських, і нехай зодягнуть того чоловіка, котрого цар бажає відзначити пошануванням, і виведуть його на коні на міський майдан і проголосять перед ним: Так учиняється тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням!
10І сказав цар Ґаманові: Негайно візьми царську одежу і коня, як ти сказав, і вчини це Мордехаєві юдеєві, що сидить біля царської брами; нічого не облиши з усього, що ти говорив!
11І взяв Ґаман шати і коня, і зодягнув Мордехая, і вивів його на коні на міський майдан, і проголосив перед ним: Так учинено тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням!
12І повернувся Мордехай до царської брами. А Ґаман поспішив до свого дому, зажурений, і прикривши голову.
13І переповів Ґаман дружині своїй Зереш, і всім друзям своїм про все, що сталося з ним. І сказали йому мудраки його і Зереш, дружина його: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед котрим ти почав падати, то не подужаєш його, а напевне упадеш перед ним.
14Вони ще розмовляли з ним, як прийшли царські євнухи і поспішили відвести Ґамана на бенкет, котрого вчиняла Естер.