1Якщо буде позов між людьми, то нехай приведуть їх до суду і розсудять їх: невинного хай виправдають, а того, що завинив, засудять.
2І якщо той, що завинив, вартий буде покарання, то суддя нехай накаже покласти його і бити біля себе, зважаючи на провину його, за відповідним рахунком.
3Сорок ударів треба завдати йому, але не більше, щоб від багатьох ударів брат твій не був упосліджений перед очима твоїми.
4Не зав’язуй рота волові, коли він молотить.
5Якщо брати живуть разом, і один із них помре, не маючи в себе сина, то дружина померлого не має виходити на сторону за чоловіка чужинця, але дівер її мусить увійти до неї і взяти її собі за дружину, і жити з нею.
6І первісток, котрого вона вродить, залишиться із йменням брата його померлого, щоб ім’я його не стерлося в Ізраїлі.
7А якщо він не захоче взяти невістку свою, то невістка його нехай вийде до брами, до старшин, і скаже: Дівер мій відмовляється відтворити ім’я брата свого в Ізраїлі, не хоче одружитися зі мною.
8Тоді старшини міста його мають прикликати його і намовляти його, і якщо він підведеться і скаже: Не хочу взяти її,
9Тоді невістка його нехай піде до нього на очах старшин, і скине чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і скаже: Так учиняється чоловікові, котрий не розбудовує житла братові своєму.
10І пойменують його ім’ям в Ізраїлі: Дім роззутого.
11Коли сваряться поміж собою чоловіки, і дружина одного підійде, щоб захистити чоловіка свого від руки того, що б’є його, і, простягнувши руку свою, схопить його за сороміцьке його;
12То відітни руку її; нехай не змилосердиться око твоє.
13Не може бути у торбі твоїй подвійної гирі, більшої і меншої.
14У домі твоєму не може бути подвійної міри, більшої і меншої.
15Гиря у тебе має бути досконала, і міра в тебе має бути досконала, щоб тривалі були дні твої на землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі.
16Тому що мерзенний перед Господом, Богом твоїм, кожний, хто чинить неправду.
17Пам’ятай, як учинив з тобою Амалик на шляху, коли ви простували з Єгипту.
18Як він зустрів тебе на шляху, і забив позаду в тебе всіх ослаблених, коли ти пристав і втомився, і не побоявся він Бога.
19Отож, коли Господь, Бог твій, заспокоїть тебе від усіх ворогів твоїх з усіх боків, на землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, аби посісти її, зітри пам’ять про Амалика з-під неба; не забудь.