1Якщо хтось візьме дружину і стане чоловіком її, і вона не знайде приязні в очах його, тому що він знаходить у ній щось нечисте, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого,
2І коли вона вийде з дому його, піде, то може бути дружиною другого чоловіка;
3Але й оцей останній чоловік, зненавидить її, і напише їй свідчення про розірвання шлюбу, і дасть їй до рук, і відпустить її з дому свого, чи помре сей останній чоловік її, котрий узяв її за дружину;
4То не може перший її чоловік, який відпустив її, знову взяти її собі за дружину, після того, як вона опоганена, бо таке є мерзотою перед Господом, і не чини гріха землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок.
5Якщо хтось узяв дружину недавно, то нехай не йде на війну, і нічого не слід доручати йому; нехай він залишиться вільним у домі своєму упродовж одного року і звеселює дружину свою, котру взяв.
6Ніхто не повинен брати у заставу горішнього і спіднього каменя жорен; бо такий бере в заставу життя людини.
7Якщо знайдуть когось, що він украв кого-небудь із братів своїх, із синів Ізраїля, і вчинив з цього зиск чи продав його, то такого злодія треба зрокувати на смерть; – отак винищи зло з-поміж себе.
8Стережися, в хворобі прокази пильно дотримуйся і виконуй все, чого навчать вас священики-левити; достеменно виконуйте, що я наказав їм.
9Пам’ятай, що Господь, Бог твій, учинив Маріям на шляху, коли ви йшли із Єгипту.
10Якщо ти ближньому твоєму даси що-небудь у борг, то не ходи в його дім, щоби взяти у нього заставу;
11Постій на вулиці, а той, котрому ти дав у борг, винесе тобі заставу свою на вулицю.
12Якщо він буде чоловіком бідним, то ти не лягай спати, маючи заставу його;
13Поверни йому заставу, коли заходитиме сонце, щоб він ліг спати в одежі своїй і благословив тебе: і тобі зарахується це на праведність перед Господом, Богом твоїм.
14Не утискай наймита, бідного і вбогого, із братів твоїх, або із захожих твоїх, які на землі твоїй, при брамах твоїх.
15Того ж дня віддай платню його, щоб сонце не зайшло передніше від того, тому що він бідний, і чекає її серце його; щоб він не оскаржив тебе перед Господом, і не було на тобі гріха.
16Батьків не можна карати смертю за дітей, і дітей не можна карати смертю за батьків; кожний має бути покараний смертю за свій злочин.
17Не суди хибно захожого і сироту; і в удови не бери одежі в заставу.
18Пам’ятай, що ти також був рабом у Єгипті, і Господь звільнив тебе звідти: а тому я наказую тобі чинити отак.
19Коли будеш жати в полі твоєму і забудеш снопа на полі, то не вертай узяти його; нехай він залишиться захожому, сироті і вдові, щоб Господь, Бог твій, благословив тебе на всіляку справу рук твоїх.
20Коли будеш оббивати оливу твою, то не переглядай за собою гілок; нехай залишиться захожому, сироті і вдові.
21Коли будеш збирати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою; нехай залишиться захожому, сироті і вдові.
22І пам’ятай, що ти був рабом на землі єгипетській: тому я наказую тобі чинити це.