1Першого року Валтасара, царя вавилонського, Даниїл бачив сон і пророчі видіння голови своєї на ложі своїм. Тоді він записав цей сон, виклавши суть справи.
2На початку розмови Даниїл сказав: Бачив я в нічному видінні моїм, і ось, чотири вітри небесних боролися на великому морі,
3І четверо великих звірів вийшло з моря, несхожі один на одного.
4Перший – як лев, але в нього крила орлині; я дивився, аж доки не вирвані були в нього крила, і він піднятий був від землі і став на ноги, як чоловік, і серце людське дане йому.
5І ось, ще один звір, другий, схожий на ведмедя, стояв з одного боку, і три ребра у роті в нього, поміж зубами його; йому сказано так: Підведися, їж багато м’яса!
6Затим бачив я: Ось, іще звір, як барс; на спині в нього четверо пташиних крил і чотири голови було у звіра цього, і владу було йому дано.
7Після цього бачив я у нічних видіннях, і ось, – звір четвертий, страшний, жахливий і дуже сильний; у нього – великі залізні зуби; він пожирає і трощить, а останки витоптує ногами; він різниться від усіх попередніх звірів, і було десять рогів у нього.
8Я дивився на ці роги, і ось, з’явився поміж ними ще один невеличкий ріг, і три з попередніх рогів із корінням вирвані були перед ним, і ось, у цьому розі були очі, немов очі людські, і вуста, що промовляли пихато.
9Бачив я, нарешті, що настановлені були престоли, і всівся Прадавній днями; одежа на Ньому біла, мов сніг, і волосся на голові Його, як чиста вовна; престол Його, наче полум’я вогню, колеса Його, як палаючий вогонь.
10Вогненна ріка розлилася перед Ним і виходила, і проходила перед Ним; тисячі тисяч слугували Йому і силенна безліч (і десять тисяч десятків тисяч) стояли перед Ним; судді присіли, і розгорнули книги.
11Бачив я тоді, що за мовлення зарозумілих слів, котрі виповідав цей ріг, звіра вбито на моїх очах, і тіло його потоптане і зроковане на спалення вогнем.
12А також інші звірі позбавлені влади, і тривалість життя їм тільки на час і на термін.
13Бачив я у нічних видіннях, ось, із хмарами небесними простував неначе Син людський, наблизився до Прадавнього днями і підведений був до Нього.
14І Йому надано владу, славу і царство, щоб усі народи, племена і язики служили Йому; володарювання Його – володарювання вічне, котре не припиниться, і царство Його не зруйнується.
15І затремтів дух мій у мені, Даниїлі, у тілі моєму, і видіння голови моєї збентежили мене.
16Я підійшов до одного з тих, що стояли поруч, і запитав у нього про справжнє значення всього цього, і він почав розмовляти зі мною, і розтлумачив мені сенс сказаного.
17Оці великі звірі, котрих четверо, означають, що чотири царі постануть від землі.
18Потім приймуть царство святі Всевишнього і будуть володіти царством повік і повік-віки.
19Тоді зажадав я глибшого тлумачення про четвертого звіра, котрий різнився від усіх, і дуже страшний, із залізними зубами і пазурами мідними, пожирав і винищував, а останки витоптував ногами.
20І про десять рогів, котрі були на голові у нього, і про ще одного, що з’явився, перед котрим випали троє, – про того самого рога, у котрого були очі і вуста, які говорили пихато, і котрий за виглядом був найбільший серед інших.
21Я бачив, як цей ріг погрожував святим і долав їх,
22Аж доки не прийшов Прадавній днями, і суд був наданий святим Всевишнього, і настав час, щоб царством заволоділи святі.
23Про це він сказав: Звір четвертий – четверте царство буде на землі, що різнитися буде від усіх царств, котре буде пожирати всю землю, плюндрувати і винищувати її.
24А десять рогів означають, що із цього царства постануть десять царів, а після них постане інший, що буде різнитися від попередніх, і знищить трьох царів;
25І проти Всевишнього буде промовляти слова і пригнічувати святих Всевишнього; навіть матиме замір відмінити у них святкові часи і закон, і вони надані будуть в руку його до часу, і часів і половини часу.
26Затим всядуться судді, і відберуть у нього владу нищити і винищувати аж до кінця.
27А царство, і влада, і велич царська по всій піднебесній надано буде народові святих Всевишнього, Котрого царство – царство вічне, і всі володарі будуть слугувати і підкорятися Йому.
28Тут закінчення слова. Мене, Даниїла, вельми бентежили роздуми мої, і обличчя моє змінилося на мені; але слово я зберіг у серці моєму.