1Угодно було Дарієві настановити над царством сто двадцять сатрапів, щоб вони були у всьому царстві.
2А над ними трьох князів, із котрих один був Даниїл, щоб сатрапи їм доповідали, і щоб цареві не було жодних турбот.
3Даниїл переважав інших князів і сатрапів, тому що в ньому був високий дух, і цар мав намір настановити його над усім царством.
4Тоді князі і сатрапи почали шукати приводу, щоб звинуватити Даниїла за урядування царством, але жодного приводу не могли знайти, тому що він був вірний, і ніякої провини чи хиби не виявилося в нього.
5І ці люди сказали: Не знайти нам приводу супроти Даниїла, якщо ми не знайдемо його супроти нього в законі Бога його.
6Тоді ці князі і сатрапи прийшли до царя і так сказали йому: Царю Дарію! Живи вічно!
7Усі князі царства, намісники, сатрапи, радники і військові старшини погодилися між собою, щоб вийшла царська постанова і видано наказ, що коли хтось упродовж тридцяти днів буде просити якого-небудь бога, або чоловіка, окрім тебе, царю, того вкинути до рову з левами.
8Отож, царю, погодься на це і підпиши указ, щоб його не можна було змінити, як закону мідян чи персів, і щоб його ніхто не порушив.
9Цар Дарій підписав указа і цю постанову.
10А Даниїл, коли дізнався, що підписано такого указа, пішов до свого дому; а вікна його світлиці були відчинені навпроти Єрусалиму, і він тричі на день ставав на коліна і молився своєму Богові, і прославляв Його, як це він робив передніше.
11Тоді ці люди підгледіли і знайшли Даниїла, коли він молився перед Богом своїм.
12Потім прийшли і повідали цареві про царський наказ; чи не ти підписав указ, щоб усілякого чоловіка, котрий упродовж тридцяти днів буде просити якого-небудь бога, або людини, крім тебе, царю, кидати до рову з левами? Цар відповідав: Це слово тверде, мов закон мідян і персів, що не допускає переміни.
13Тоді відповідали вони і сказали цареві, що Даниїл, котрий із полонених юдеїв, не зважає ні на тебе, царю, ні на указ, тобою підписаний, але тричі на день молиться своїми молитвами.
14Цар, коли почув це, вельми зажурився, і поклав у серце своє врятувати Даниїла, і навіть по заході сонця наполегливо прагнув урятувати його.
15Але ті люди знову прийшли до царя і сказали йому: Відай царю, що за законом мідян та персів жодний припис чи постанова, затверджена царем, не може зазнати змін.
16Тоді цар наказав, і привели Даниїла, і кинули до рову з левами; і при цьому цар сказав Даниїлові: Бог твій, Котрому ти незрадливо служиш, Він нехай врятує тебе.
17І принесений був камінь, і покладений над отвором до рову, і цар запечатав його перснем своїм і перснями своїх вельможних, аби нічого не змінилося в постанові про Даниїла.
18Затим цар пішов до свого палацу, ліг спати без вечері і навіть не звелів принести до нього їжі, і сон утікав од нього.
19А другого дня цар підвівся на світанку і квапливо пішов до рову з левами.
20І коли підійшов до рову, то сумним голосом гукнув Даниїла; і сказав цар Даниїлові: Даниїле, служнику Бога живого! Бог твій, Котрому ти служиш незрадливо, чи міг порятувати тебе від левів?
21Тоді Даниїл сказав цареві: Царю! Живи вічно!
22Бог мій послав Ангела Свого і загородив пащу левам, і вони не зашкодили мені, тому що я виявився чистим перед Ним, а також перед тобою, царю, я не вчинив злочину.
23Тоді цар неймовірно зрадів через нього і наказав підняти Даниїла з рову, і підняли Даниїла з рову, і ніякого ушкодження не виявилося на ньому, тому що він вірував у Бога свого.
24І наказав цар, і приведені були ті люди, котрі звинуватили Даниїла, і кинуті до рову з левами, як самі, так і діти їхні і дружини їхні; і вони не сягнули дна рову, як леви заволоділи ними і потрощили кості їхні.
25Після цього цар Дарій написав усім народам, племенам і язикам, що жили по всій землі: Мир вам нехай примножиться!
26Мною подається розпорядження, щоб у всякій провінції царства мого тремтіли і були побожними перед Богом Даниїловим, тому що Він є Бог живий і одвічний, і царство Його непохитне, і володарювання Його нескінченне.
27Він визволяє і рятує, і звершує чудеса і ознаки на небі і на землі; Він захистив Даниїла від сили левів.
28І Даниїлові добре велося за царювання Дарія і за царювання Кіра перського.