1Горе безпечним на Сіоні і тим, що сподіваються на гору Самарійську, значним у першому з-поміж народів, до котрих дім Ізраїля приходить!
2Перейдіть до Калне і подивіться; звідти перейдіть до Хамату великого і спустіться до Ґату филистимського. Чи не ліпші вони оцих царств? Чи не просторіші їхні володіння од ваших володінь?
3Ви, котрі день лихоліття вважаєте далеким і наближаєте перемогу насильства, –
4Ви, котрі вилежуєтеся на ложах із слонової кості і виніжуєтеся на постелях ваших, їсте найкращих баранів з отари і телят з буйнотравого пасовиська,
5Співаєте під звуки гусел і вважаєте, що володієте музичним інструментом, як Давид,
6П’єте з чаші вино, і намащуєтеся найдобірнішою оливою, і не співстраждаєте Йосипові за його лихоліття!
7За це нині підуть вони в полон на чолі полонених, і скінчаться веселощі зніжених.
8Присягається Господь Бог Самим Собою і так говорить Господь Бог Саваот: Гидую пихатістю Якова і ненавиджу оселі його, і віддам місто і все, що виповнює його.
9І станеться, якщо в котрім домі залишиться десять чоловік, то помруть навіть вони;
10І візьме їх родич їхній чи сусіда, щоб винести кості з дому, і скаже тому, що буде біля дому: Чи є в тебе ще хтось? Той відповість: Немає нікого. І скаже ще: Мовчи! Бо не можна називати ймення Господнього.
11Бо ось, Господь накаже, і великі будинки будуть в проломах, а малі споруди – в тріщинах.
12Чи бігають коні по скелі? Чи можна її розорювати волами? А тим часом, ви суд обертаєте на отруту і плід правди – на гіркоту.
13Ви, котрі захоплюєтеся нікчемними речами і кажете: Чи не своєю силою ми надбали собі могутність?
14Ось, Я, говорить Господь Бог Саваот, поставлю народ супроти вас, доме Ізраїлів, і будуть відтручувати вас від входу до Хамату, аж до потоку в пустелі.