1А Савл заохочував убивство його. За тих днів сталося велике переслідування на Церкву в Єрусалимі, і всі, крім Апостолів, розпорошилися по околицях юдейських та самарійських.
2А поховали Степана мужі побожні і вчинили великий плач по ньому.
3А Савл терзав Церкву, вдираючись до осель, виволікав чоловіків і жінок і кидав до в’язниці.
4А тим часом, ті, що порозбігалися, ходили й благовістили Слово.
5Так, Пилип прийшов до міста Самарійського і проповідував їм Христа.
6Народ в одну душу прислухався до того, що оповідав Пилип, і бачив, і чув, які він звершує дива;
7Бо нечисті духи з багатьох, що були в них, виходили з великими зойками, а чимало немічних і кульгавих уздоровилося;
8І була радість велика в тому місті.
9А перебував у тому місті один чоловік на ім’я Симон, котрий перед тим займався чаклунством і дивував народ самарійський, маючи себе за когось великого;
10Його слухали всі: Від найменшого, аж до найбільшого, кажучи: Він – сила Божа велика.
11А слухали його через те, що він тривалий час дивував їх чаклунством.
12Та коли повірили Пилипові, що благовістив про Царство Боже, та про ймення Ісуса Христа, то хрестилися чоловіки й жінки.
13Увірував також сам Симон, а коли хрестився, то вже не відходив од Пилипа; він бачив, як звершуються великі сили, і вражався.
14Апостоли, які були в Єрусалимі, почули, що самаряни прийняли Слово Боже, і послали до них Петра з Іваном,
15Котрі, як прийшли, то помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого.
16Бо Він ще не злинув на жодного з них, а були вони тільки хрещені у ймення Господа Ісуса;
17Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Духа Святого.
18А Симон, коли побачив, що через покладання рук апостольських дається Дух Святий, приніс їм гроші,
19Кажучи: Дайте й мені владу цю, щоб той, на кого я покладу руки, одержував Духа Святого.
20Але Петро сказав йому: Срібло твоє нехай буде на погибель тобі, тому що ти замірився дар Божий дістати за гроші.
21Немає тобі в цьому частки і жеребу, тому що серце твоє не вільне перед Богом;
22Тож покайся за цей гріх твій і молися Богові, може, прощений буде тобі замір серця твого!
23Через те, що бачу тебе виповненого гіркотою жовчі і в ланцюгах неправди.
24А Симон сказав у відповідь: Помоліться ви за мене Господові, щоб не спіткало мене анітрохи з того, що сказане вами.
25А вони, засвідчивши і звістивши Слово Господнє, знову пішли до Єрусалиму і в багатьох поселеннях самарійських проповідували Євангелію.
26А Пилипові Ангел Господній сказав: Підведися і йди на південь, на дорогу, котра веде з Єрусалиму на Ґазу, яка порожня.
27Він підвівся й пішов. Аж ось, муж ефіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці ефіопської, скарбничий усіх скарбів її, що приїздив до Єрусалиму для поклоніння,
28Повертався і, сидячи на колісниці своїй, читав пророка Ісаю.
29Дух сказав Пилипові: Підійди і пристань до цієї колісниці.
30Пилип підійшов і, зачувши, що він читає пророка Ісаю, сказав: Чи розумієш те, що читаєш?
31Він сказав: Як можу розуміти, якщо ніхто не наставить мене? І попросив Пилипа піднятися й сісти з ним.
32А місце з Писання, котре він читав, було оце: Його вели на заклання, мов овечку, і як ягня перед стригалем безголосе, так і Він не розтулив уст Своїх;
33У зневазі до Нього суд Його звершився, але родовід Його хто може відкрити? Бо візьметься од землі життя Його.
34А скопець сказав Пилипові: Прошу тебе повідати: Про кого пророк оповідає тут? Чи про себе, чи про когось іншого?
35Пилип розтулив уста свої і, почавши від цього писання, благовістив йому про Ісуса.
36А тим часом, продовжуючи подорожувати, вони приїхали до води, і скопець сказав: Ось вода; що перешкоджає мені хреститися?
37А Пилип сказав йому: Якщо віруєш од усього серця, можна. Він сказав у відповідь: Вірую, що Ісус Христос є Син Божий.
38І наказав зупинити колісницю; і зійшли обидвоє у воду, Пилип і скопець: і хрестив його.
39А коли вони вийшли з води, Дух Святий злинув на скопця; а Пилипа забрав Ангел Господній, і скопець уже не бачив його, а продовжував подорож, радіючи.
40А Пилип опинився в Азоті (Ашдоді) і, переходячи, благовістив усім містам, аж доки прийшов у Кесарію.