1Симон Петро, служник і Апостол Ісуса Христа, до тих, що прийняли разом з нами неоціниму віру за правдою Бога і Рятівника Ісуса Христа:
2Благодать і мир вам нехай примножиться у пізнанні Бога та Христа Ісуса, Господа нашого.
3Як від Божої влади (сили) Його подароване нам усе необхідне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас до слави і доброчинства,
4Котрими даровані нам величні і найдорожчі обітниці, щоб ви через них стали причетними до Божого єства, відкинувши похіть, що панує у світі розпусти,
5То ви, докладаючи до цього всіх зусиль, покажіть вірою вашою чесноти, у чеснотах – поміркованість,
6У поміркованості – стриманість, у стриманості – терплячість, у терплячості – благочестя,
7У благочесті – братолюбство, у братолюбстві – любов.
8Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитеся без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа;
9А якщо в комусь цього немає, той сліпий, заплющив очі, забув про очищення попередніх гріхів своїх.
10Ось чому, браття, якомога більше дбайте утвердити ваше покликання і вибрання: бо так учинивши, ніколи не спіткнетеся,
11Бо саме так відкриється вам вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і рятівника Ісуса Христа.
12Ось чому я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч ви його знаєте і утверджені у справжній і теперішній істині.
13А справедливим вважаю, доки знаходжуся в цій тілесній оселі, будити вас нагадуванням,
14Відаючи, що невдовзі маю залишити оселю мою, як Господь наш Ісус Христос відкрив мені.
15Тому буду прагнути, щоб ви також по моєму відходженні завжди тримали це у пам’яті.
16Бо ми звістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не за хитро вигаданими байками йдучи слідом, але як такі, що були самовидцями Його величі.
17Бо Він прийняв од Бога Вітця честь і славу, коли від пречудової слави прилинув до Нього такий голос: Це є Син Мій улюблений, в Котрому Моя добра воля.
18І цей голос, що прилинув з небес, ми чули, коли були з Ним на святій горі.
19І причому маємо найпереконливіше пророче слово; і ви гаразд чините, що навертаєтеся до нього, мов до світильника, що сяє у темному місці, аж доки не почне розвиднятися і не зійде вранішня зоря у серцях ваших,
20Відаючи найперше про те, що жодне пророцтво у Писанні не припускає власного тлумачення.
21Бо ніколи пророцтво не зголошувалося з волі людської, але звіщали його святі Божі люди, ведені Духом Святим.